Нормальний сон під час вікових змін

Сучасні геріатричні дослідження мають велику базу даних про параметри сну внаслідок вікових змін. Поряд із нормальними фізіологічними процесами в період старіння, характер сну також піддається змінам, незалежно від таких причин, як супутні захворювання та прийом препаратів. Нормальні вікові механізми сну охоплюють:

збільшення часу сну;
скорочення тривалості нічного сну;
збільшення частоти денного сну;
збільшення кількості нічних пробуджень;
збільшення часу неспання вночі;
зменшення фази повільного сну.

Крім того, зазнають змін циркадні ритми, у зв'язку з чим гомеостатичні механізми сну стають більш уразливими. Слід зазначити, що причини порушення сну в літніх людей є багатофакторними й залежать від соматичних, психіатричних станів, соціальної активності, когнітивного статусу, способу життя, а також піддаються впливу навколишнього середовища.

Більше релевантної інформації доступно: Нічні кошмари: визначення, епідеміологія та класифікація.

Тривалість сну (Sleep duration)

Дані досліджень підтверджують, що загальний час сну (TST) зменшується з віком. Однак після переходу в більш вікові групи зниження TST не спостерігається. Так, під час оцінки показників сну в групі здорових людей було виявлено показники тривалості сну протягом доби:

10,5 годин - у молодих людей;
9,1 години - у людей середнього віку;
8,1 години - у літніх людей.

Показник TST зменшувався приблизно на 8 хвилин за десятиліття у чоловіків і на 10 хвилин у жінок. Але після 60 років показник TST стабілізувався і, отже, тривалість сну більше не зменшувалася.

Засинання (Sleep initiation)

Поточні дані підтвердили, що час засинання не залежить від віку. Крім того, показник латентності сну (sleep latency), що характеризує час засинання, демонструє мінімальне збільшення після 60 років. Такі ж мінімальні зміни стосуються власне здатності заснути знову після нічних пробуджень. Інше дослідження групи здорових людей віком від 17 до 91 року продемонструвало вікове збільшення латентного сну в групах 17-20 років і після 50 років. (Floyd JA et al, 2000).

Ефективність сну (Sleep efficiency)

Ефективність сну – показник, що визначає відношення загального часу сну до часу перебування в ліжку, помножене на 100%. Відлік часу перебування в ліжку починається з моменту вимкнення світла до моменту підйому: частина часу в цьому проміжку обходиться без сну. Ефективність сну є достатньою, якщо досягає 85%. Наприклад, у людей із безсонням цей показник нижчий за 75%.

На відміну від усіх інших параметрів сну цей показник значно знижується в дорослому віці та продовжує повільно зростати після 60 років.

Підтримка сну (Sleep maintenance)

Термін sleep maintenance характеризує період сну після початкового засинання до пробудження. Фаза засинання або перехід від неспання до сну називається початком періоду сну (sleep onset).

Зниження здатності зберігати сон, яке характеризується показником індексу пробуджень (AI - arousal index), визначається як загальна кількість пробуджень за годину сну. Індекс пробуджень збільшується з віком.

Одним із важливих показників підтримання сну є тривалість неспання після настання сну (WASO – wake after sleep onset). Показник WASO демонструє стійке підвищення кожні 10 років на 10 хвилин від 30 до 60 років і практично не змінюється після 60 років. (Ohayon MM et al, 2004).

Підтримка сну (Sleep maintenance)

Зниження здатності зберігати сон, яке характеризується показником індексу пробуджень (AI – arousal index), визначається як загальна кількість пробуджень за годину сну. Індекс пробуджень збільшується з віком.

Одним із важливих показників підтримання сну є тривалість неспання після настання сну (WASO - wake after sleep onset). Показник WASO демонструє стійке підвищення кожні 10 років на 10 хвилин від 30 до 60 років і практично не змінюється після 60 років. (Ohayon MM et al, 2004).

Стадії сну (Sleep stages)

Здоровий сон складається з 5 циклів: чотирьох фаз повільного сну й однієї фази швидкого сну:

перша стадія – 10% від загальної тривалості сну;
друга стадія – 50%;
третя стадія – 25%;
четверта стадія – 10%;
п'ята стадія – 15%.

Загалом, повільний або повільнохвильовий сон (SWS) зменшується з віком у дорослого населення. Також простежуються й гендерні відмінності: чоловіки більш схильні до вікових знижень SWS.

Додаткові релевантні факти доступні: Статеві відмінності під час нічних сновидінь.

Денний сон і денна сонливість (Daytime napping and daytime sleepiness)

Денний сон більш поширений серед літніх людей, ніж серед молодих. Причини, через які люди воліють подрімати вдень, досить різноманітні. Іноді це пов'язано з необхідністю компенсувати нестачу нічного сну, відновити енергетичний баланс, зменшити денну сонливість. Значний вплив на звичку спати вдень мають культурні традиції: денний сон був звичною практикою серед жителів Китаю, Середземномор'я, країн Латинської Америки. Деякі дослідження пов'язують причини денного сну з надмірною денною сонливістю (EDS – excessive daytime sleepiness), депресією, болем, ніктурією (Foley DJ et al, 2003). EDS не відноситься до нормального старіння, а іноді може бути сигналом прояву деяких захворювань.

Самооцінка якості сну (Self-reported sleep quality)

Люди по-різному оцінюють свою якість сну. Очікувано, що літні люди частіше скаржаться на свій сон, ніж молоді. Але це не так. Між самооцінкою та об'єктивними даними характеристик сну можуть бути відмінності. Багато характеристик сну змінюються з віком. Так, наприклад, тривалість нічного сну, ефективність сну зменшуються з віком, тоді як кількість пробуджень, WASO, частота денного сну, відповідно, збільшуються. Однак, більшість цих змін припиняються до 60 років і залишаються практично незмінними.

Про вікові зміни циркадних ритмів, зміни гомеостазу, гормональну регуляцію сну внаслідок вікових змін читайте в нашій статті Гормональна регуляція та циркадні ритми сну під час вікових змін.

References

Li J, Vitiello MV, Gooneratne NS. Sleep in normal aging. Sleep Med Clin. 2018;13(1):1-11. doi:10.1016/j.jsmc.2017.09.001.

Author: Olena Vyrva, MD

Запитання та відповіді

Q1. Які характеристики сну зазвичай змінюються з віком?
Тривалість нічного сну, ефективність сну та повільнохвильовий сон зменшуються, тоді як кількість нічних пробуджень, WASO і частота денного сну збільшуються. Багато цих змін стабілізуються після 60 років.

Q2. Чи є надмірна денна сонливість нормальною складовою старіння?
Ні. У статті зазначено, що надмірна денна сонливість не належить до нормального старіння та іноді може бути сигналом певних захворювань.