Харчові добавки: між доказовою медициною та маркетингом

Чому харчові добавки стали однією з найбільш обговорюваних тем сучасної медицини?

Сьогодні ринок харчових добавок розвивається швидше, ніж більшість інших сегментів охорони здоров’я. За прогнозами аналітиків, уже найближчими роками його обсяг перевищить 300 млрд доларів США. Одночасно зростає кількість пацієнтів, які самостійно приймають вітаміни, мінерали, рослинні екстракти, пробіотики та інші нутрицевтики. Все частіше саме лікар стає тим фахівцем, якому доводиться відповідати на запитання щодо їхньої ефективності, безпеки та доцільності застосування.

Водночас сучасна доказова база суттєво відрізняється від уявлень, що існували ще двадцять років тому. Якщо раніше дослідження були зосереджені переважно на профілактиці дефіцитних станів, то сьогодні увага науковців спрямована на вплив харчових добавок на хронічні захворювання, процеси старіння, мікробіом, метаболізм і персоналізоване харчування.

Постає закономірне запитання: чи готові лікарі відстоювати науково обґрунтовану позицію та протистояти маркетинговим обіцянкам?

Трохи статистики

Найбільшим ринком харчових добавок є країни Північної Америки, насамперед США. У 2023 році обсяг ринку харчових добавок у США оцінювався у 53,58 млрд доларів США, і очікується його подальше зростання. За прогнозами, у 2030 році обсяг цього ринку сягне близько 78,94 млрд доларів США. Найбільшу частку ринку становлять енергетичні добавки та добавки для зниження маси тіла — 67,5%. За оцінками, 15% дорослих американців хоча б один раз у житті використовували харчові добавки для схуднення, причому серед жінок цей показник становить 21%, а серед чоловіків — 10%. Американці витрачають близько 2,1 млрд доларів США на добавки для зниження маси тіла. Загалом приблизно 40% населення США використовують харчові добавки, причому частіше це жінки та представники білого населення. За даними Національного опитування щодо стану здоров’я населення США, близько 25% респондентів щодня приймали вітамінно-мінеральні добавки.

Китай є другим за величиною ринком харчових добавок у світі. У 2024 році його обсяг перевищив 30 млрд доларів США й продовжує зростати на 6–8% щороку, що зумовлено насамперед старінням населення, підвищенням обізнаності щодо здоров’я та зростанням чисельності середнього класу.

Згідно з опитуванням споживачів CRN за 2023 рік, жінки частіше використовували харчові добавки (52%), ніж чоловіки (48%). Споживання добавок збільшується з віком: 40% учасників опитування були старшими за 55 років. Крім того, харчові добавки частіше використовують у сім’ях із вищим рівнем доходу.

Аналогічна тенденція до зростання продажів харчових добавок спостерігається й у багатьох інших країнах, зокрема європейських.

Чи слід вважати харчові добавки лікарськими засобами?

Однією з головних причин непорозуміння між пацієнтами та медичною спільнотою залишається змішування понять «лікарський засіб» і «харчова добавка».

У всіх розвинених країнах харчові добавки належать до категорії харчових продуктів, а не лікарських засобів. Їхнє призначення — доповнення харчового раціону. Саме тому вимоги до їхньої реєстрації та підтвердження ефективності істотно відрізняються від вимог, що висуваються до лікарських препаратів.

Попри це, багато споживачів і надалі сприймають добавки як засіб лікування ожиріння, остеоартриту, серцево-судинних захворювань, депресії чи вікових змін.

Для клінічної практики це означає одне: лікареві необхідно регулярно уточнювати, які саме харчові добавки приймає пацієнт, оскільки багато з них можуть впливати на результати лікування.

Чи може блогер рекомендувати харчові добавки?

Сучасні тенденції свідчать про те, що агресивна реклама, просування через соціальні мережі та рекомендації блогерів нерідко мають більший вплив на вибір пацієнта, ніж поради лікаря.

Особливо тривожною є ситуація, коли питання профілактики і навіть лікування захворювань дедалі частіше опиняються в руках блогерів, фітнес-тренерів, знаменитостей та лідерів модної індустрії. Не маючи медичної кваліфікації та не несучи професійної відповідальності за наслідки своїх рекомендацій, вони формують у мільйонів людей хибне уявлення про безпеку й ефективність харчових добавок. Підміна лікарської експертизидумкою інфлюенсерів є однією з найнебезпечніших тенденцій сучасної цифрової епохи, адже рішення щодо призначення нутрицевтиків повинні ухвалюватися виключно на основі принципів доказової медицини, клінічних показань та індивідуальної оцінки стану пацієнта.

Чи не надто ми довіряємо рекламі?

Популярність харчових добавок значною мірою пояснюється психологічними особливостями споживачів.

Існує кілька поширених міфів, які й досі активно використовуються у маркетингу.

Перший — «натуральне завжди безпечне». Проте природне походження речовини не гарантує її безпечності. Багато рослинних компонентів мають виражену фармакологічну активність, можуть спричиняти токсичні реакції або взаємодіяти з лікарськими засобами.

Другий міф — «якщо невелика кількість корисна, то більша буде ще кориснішою». Насправді самеперевищення рекомендованих доз часто стає причиною гіпервітамінозів, порушень обміну речовин і токсичних ефектів.

Третій міф — «якщо продукт продається у вільному доступі, то він повністю безпечний». Насправді більшість харчових добавок не проходять таких масштабних клінічних досліджень, як лікарські препарати, а відповідальність за якість продукції значною мірою покладається на виробника.

Тому лікареві важливо не лише рекомендувати або не рекомендувати певну добавку, а й пояснювати пацієнтові різницю між рівнем доказовості та рекламними твердженнями.

Більше актуальної інформації доступно за посиланням Біологічно активні добавки: сучасний погляд

Чому доказова база виявилася складнішою, ніж очікувалося?

За останні десятиліття уявлення про наукову оцінку харчових добавок суттєво змінилися.

Сьогодні стає очевидним, що один і той самий нутрієнт може чинити різні ефекти залежно від віку пацієнта, його генетичних особливостей, характеру харчування, складу кишкової мікробіоти та наявності супутніх захворювань.

Крім того, людина ніколи не споживає окремі нутрієнти ізольовано. Компоненти їжі взаємодіють між собою, змінюючи біодоступність, метаболізм і фізіологічні ефекти.

Сучасна нутриціологія поступово переходить від вивчення окремих речовин до дослідження складних біологічних систем.

Чи однакові рекомендації для всіх пацієнтів?

Однією з концепцій, що найдинамічніше розвивається останніми роками, є персоналізована нутриціологія.

Дедалі більше даних свідчить про те, що однакові рекомендації можуть по-різному працювати у різних людей. На ефективність харчових добавок впливають генетичні варіанти, особливості обміну речовин, кишковий мікробіом, рівень фізичної активності, супутні захворювання та навіть спосіб життя.

Це означає, що універсальні схеми призначення поступово поступаються місцем індивідуалізованому підходу.

З'являються дослідження, які використовують технології нутрігеноміки, мультиомного аналізу (multi-omics analysis — одночасне вивчення кількох рівнів біологічних процесів), штучного інтелекту та машинного навчання для прогнозування відповіді конкретного пацієнта на певні харчові компоненти.

Для практикуючого лікаря це означає перехід від запитання «Чи працює ця добавка?» до значно складнішого: «У якого саме пацієнта вона дійсно може бути ефективною?»

Чи існують докази ефективності?

Сучасні наукові дані не підтверджують ані повного заперечення користі харчових добавок, ані їхньої універсальної ефективності.

Для окремих категорій пацієнтів вони справді можуть компенсувати дефіцитні стани та стати складовою комплексної профілактики деяких захворювань. Водночас доказова база щодо ефективності більшості добавок залишається неоднорідною.

Саме тому основним завданням лікаря є критична оцінка наявних доказів та індивідуальний підхід до кожного пацієнта.

Чи готові ми до нової ери досліджень?

Сучасна нутриціологія переживає зміну наукової парадигми. В останні роки активно розвиваються мультиомні технології (multi-omics), що поєднують геноміку, епігеноміку, транскриптоміку, протеоміку, метаболоміку та дослідження мікробіому. Такий підхід дає змогу розглядати організм як єдину біологічну систему, а не як сукупність окремих органів чи біохімічних показників.

Завдяки цим технологіям стає можливим виявляти біомаркери відповіді на харчові компоненти, прогнозувати ефективність нутритивних втручань та розробляти справді персоналізовані стратегії профілактики захворювань.

Чи не настав час поглянути на мікробіом як на повноцінний орган?

Одним із напрямів, що найшвидше розвивається, залишається дослідження кишкового мікробіому.

Сьогодні стає очевидним, що багато харчових добавок реалізують свою дію не безпосередньо, а через зміну складу кишкової мікробіоти та утворюваних нею метаболітів. Один і той самий компонент може демонструвати різні клінічні ефекти у різних пацієнтів саме через відмінності у складі мікробіому.

Особлива увага приділяється пробіотикам, пребіотикам, синбіотикам і постбіотикам. Водночас сучасні дослідження показують, що універсального «корисного» пробіотика не існує. Його ефективність залежить від вихідного стану кишкової мікробіоти, характеру харчування, прийому лікарських засобів та особливостей імунної системи.

Тому призначення таких засобів має бути обґрунтованим і базуватися на індивідуальних особливостях пацієнта.

Чи зможе штучний інтелект підібрати правильну харчову добавку?

Ще кілька років тому таке запитання здавалося фантастичним. Сьогодні штучний інтелект стає одним із найперспективніших інструментів клінічної нутриціології.

Алгоритми машинного навчання здатні одночасно аналізувати тисячі змінних: генетичні дані, показники метаболізму, результати лабораторних досліджень, особливості харчування, рівень фізичної активності та склад мікробіому. На підставі цього формуються прогнози індивідуальної відповіді пацієнта на певні нутрієнти.

Попри вражаючі результати перших досліджень, їхні автори наголошують, що подібні технології поки що не готові замінити клінічне мислення лікаря. Більшість моделей потребує подальшої валідації, стандартизації та оцінки у великих проспективних дослідженнях.

Однак уже сьогодні очевидно, що найближчими роками штучний інтелект стане важливим помічником лікаря при виборі персоналізованих нутритивних рекомендацій.

Чому безпека харчових добавок стає глобальною проблемою?

Зростання ринку супроводжується збільшенням кількості питань, пов'язаних із якістю продукції.

На відміну від лікарських засобів, у багатьох країнах харчові добавки не проходять обов'язкових клінічних випробувань перед виходом на ринок. Відповідальність за якість, відповідність заявленому складу та безпечність продукції значною мірою покладається на виробника.

Публікації останніх років демонструють численні випадки невідповідності фактичного складу інформації, зазначеній на упаковці. В окремих дослідженнях виявляли забруднення важкими металами, залишками пестицидів, незадекларованими фармакологічно активними речовинами, а також суттєві відхилення концентрації діючих компонентів від заявленої.

Додаткову проблему створюють відмінності у законодавчому регулюванні. Один і той самий продукт може вільно продаватися в одній країні, вимагати державної реєстрації в іншій або взагалі розглядатися як лікарський засіб.

На думку авторів оглядових публікацій, існує потреба у гармонізації нормативно-правової бази та створенні єдиних вимог до виробництва харчових добавок.

Чи не забуваємо ми про лікарські взаємодії?

У повсякденній клінічній практиці саме це питання залишається одним із найбільш недооцінених.

Багато пацієнтів не вважають харчові добавки лікарськими засобами, тому не повідомляють лікаря про їхній прийом. Водночас окремі компоненти можуть істотно змінювати ефективність медикаментозної терапії.

Добре відомі взаємодії препаратів звіробою з пероральними контрацептивами, антидепресантами, противірусними засобами та імунодепресантами. Так, червона конюшина може впливати на ефективність тамоксифену. Рослинні препарати, що містять гінкго, часник, женьшень або імбир, здатні змінювати ризик кровотеч у пацієнтів, які приймають антикоагулянти або антиагреганти.

Окремої уваги потребують онкологічні пацієнти. Деякі антиоксидантні добавки потенційно можуть змінювати ефективність променевої терапії або протипухлинного лікування, тому їхнє застосування потребує обов'язкового погодження з лікуючим лікарем.

Саме тому збір медикаментозного анамнезу сьогодні має включати не лише рецептурні лікарські засоби, а й будь-які харчові добавки, фітопрепарати та продукти спортивного харчування.

Додаткову інформацію можна знайти за посиланням Роль харчових добавок у підтриманні м'язової маси та фізичної функції

Чи можна рекомендувати харчові добавки всім без винятку?

Сучасні наукові дані не дають змоги дати однозначну позитивну відповідь.

Доведена користь існує лише для окремих груп пацієнтів і конкретних клінічних ситуацій. Найпереконливіші докази отримано щодо корекції підтверджених дефіцитів вітамінів і мікроелементів.

Водночас переконливих доказів того, що рутинний прийом більшості харчових добавок знижує смертність, запобігає розвитку хронічних захворювань або сповільнює процеси старіння у здорових людей, наразі недостатньо.

Це не означає, що харчові добавки є неефективними. Радше сучасна наука доходить висновку, що їхнє застосування має бути максимально індивідуалізованим і ґрунтуватися на принципах доказової медицини, а не на універсальних схемах.

Що лікар має змінити вже сьогодні?

Сьогодні лікар дедалі частіше стикається з пацієнтом, який самостійно вивчає інформацію про нутрицевтики, купує харчові добавки через інтернет і очікує професійної оцінки їхньої ефективності.

За таких умов недостатньо лише рекомендувати або не рекомендувати застосування конкретного продукту. Значно важливіше сформувати у пацієнта критичне ставлення до джерел інформації, пояснити різницю між рекламними твердженнями та результатами клінічних досліджень, оцінити можливі лікарські взаємодії та індивідуальні фактори ризику.

Фундаментальні принципи залишаються незмінними: будь-які рекомендації повинні ґрунтуватися на доказовій медицині, враховувати особливості конкретного пацієнта та супроводжуватися постійною оцінкою ефективності й безпеки.

Саме такий підхід, імовірно, стане основою клінічної нутриціології найближчого десятиліття.

References

1. Starek M, Błasiak M, Dąbrowska M. Insights into dietary supplements as popular product supporting the diet. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2026;399(6):7711-7725. doi:10.1007/s00210-025-04889-z.

2. Pavlak CDR, Drehmer M, Mengue SS. Dietary Intake of Micronutrients and Use of Vitamin and/or Mineral Supplements: Brazilian National Food Survey. Nutrients. 2024;16(22):3815. doi:10.3390/nu16223815.

Author: Olena Vyrva, MD

Запитання та відповіді

Q1. Чи можна рекомендувати рутинний прийом харчових добавок здоровим людям?

У статті зазначено, що переконливих доказів зниження смертності, профілактики хронічних захворювань або сповільнення старіння за рутинного прийому більшості добавок здоровими людьми недостатньо. Найпереконливіші докази стосуються корекції підтверджених дефіцитів вітамінів і мікроелементів.

Q2. Що має оцінити лікар, якщо пацієнт приймає харчові добавки?

Оцінка має охоплювати всі добавки, фітопрепарати та продукти спортивного харчування разом із рецептурними лікарськими засобами. Ключовими є можливі лікарські взаємодії, індивідуальні фактори ризику та постійна оцінка ефективності й безпеки.