Біологічно активні добавки: сучасний погляд

Від вітамінів до персоналізованої нутриціології

Біологічно активні добавки (БАД) уже давно перестали бути нішевим продуктом для прихильників здорового способу життя. Сьогодні вони є частиною повсякденної практики мільйонів людей, а в низці країн понад половина дорослого населення регулярно приймає ті чи інші добавки. Водночас зберігається і високий рівень скептицизму: багато лікарів і пацієнтів і досі вважають, що БАД або не мають достатньої доказової бази, або практично не регулюються державою.

Дві великі публікації, що вийшли у 2024–2025 роках, дозволяють по-новому подивитися на це питання. Автори аналізують не лише сучасний стан науки про харчові добавки, але й їхнє законодавче регулювання, якість досліджень і перспективи розвитку персоналізованої нутриціології. Головний висновок цих робіт полягає в тому, що уявлення про БАД, сформовані двадцять–тридцять років тому, вже не відображають сучасну наукову реальність.

Наука про БАД пройшла довгий шлях

Історично дослідження вітамінів і мікроелементів були зосереджені головним чином на профілактиці дефіцитних станів. Основним завданням було запобігти розвитку цинги, рахіту, пелагри (захворювання, спричиненого дефіцитом ніацину — вітаміну B3), залізодефіцитної анемії та інших станів, пов’язаних із нестачею окремих нутрієнтів.

Сучасна нутриціологія суттєво розширила коло досліджуваних питань. Сьогодні науковців цікавить не лише усунення дефіциту, але й вплив біоактивних компонентів їжі на метаболізм, хронічне запалення, імунітет, когнітивні функції, старіння та ризик розвитку хронічних захворювань.

На думку авторів огляду, саме перехід від концепції «профілактики дефіциту» до концепції «підтримки здоров’я» став ключовою подією останніх десятиліть у галузі вивчення харчових добавок.

Чому результати досліджень часто суперечать одне одному?

Однією з причин неоднозначного ставлення до БАД залишається суперечливість клінічних досліджень. Однак автори підкреслюють: далеко не завжди це означає конфлікт думок. Скоріше, це відображає індивідуальну відповідь організму на БАД.

Харчові добавки впливають на надзвичайно складну біологічну систему. На кінцевий результат одночасно впливають:

вихідний нутритивний статус людини;
особливості харчування;
вік;
генетичні особливості;
кишкова мікробіота (сукупність мікроорганізмів, що населяють певне середовище — кишечник, шкіру, порожнину рота тощо);
спосіб життя;
супутні захворювання.

Тому дві різні людини можуть абсолютно по-різному реагувати на одну й ту саму добавку. Якщо класична медицина тривалий час прагнула універсальних рекомендацій, сучасна наука поступово переходить до персоналізованого підходу.

Саме тому сьогодні дедалі більше уваги приділяється не усередненим результатам досліджень, а пошуку груп пацієнтів, які реально отримують клінічну користь.

Епоха персоналізованого харчування

Одним із найперспективніших напрямів автори називають розвиток precision nutrition — персоналізованої нутриціології.

Сучасні технології дозволяють враховувати не лише раціон пацієнта, але й дані генетичного аналізу, особливості обміну речовин, склад кишкової мікробіоти, метаболічні показники та інші біомаркери.

Фактично йдеться про перехід від принципу «одна рекомендація для всіх» до індивідуального підбору нутритивної підтримки.

Великі надії також пов’язані з використанням штучного інтелекту та методів машинного навчання. Аналізуючи великі масиви даних, такі технології здатні виявляти закономірності, які неможливо визначити традиційними статистичними методами.

Автори вважають, що саме поєднання цифрової медицини та штучного інтелекту стане основою наступного етапу розвитку науки про БАД.

Мікробіом як новий об’єкт досліджень

Ще один напрямок, що стрімко змінює уявлення про харчові добавки, пов’язаний із вивченням кишкової мікробіоти.

Сьогодні відомо, що багато компонентів їжі впливають на організм не безпосередньо, а через зміну складу та функцій кишкових мікроорганізмів. Особливий інтерес становлять харчові волокна, пребіотики, пробіотики, постбіотики та різні рослинні поліфеноли.

Водночас дослідники застерігають від передчасних висновків. Попри значний інтерес до мікробіому, досі відсутнє єдине визначення «здорової мікробіоти» (вужче поняття, ніж мікробіом).

Чи регулюються БАД?

Одним із найпоширеніших міфів залишається твердження, що ринок харчових добавок практично не контролюється державою.

Автори другого огляду детально аналізують законодавство США та приходять до висновку, що таке уявлення є надмірним спрощенням.

БАД справді регулюються інакше, ніж лікарські препарати. Однак це не означає відсутність контролю.

Виробники зобов’язані дотримуватися вимог щодо якості виробництва, маркування продукції, безпеки інгредієнтів, реєстрації серйозних небажаних явищ і достовірності інформації на упаковці. Питання безпеки та якості перебувають у компетенції Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA).

Водночас автори визнають наявність певних проблем: значна частина контролю здійснюється вже після виходу продукту на ринок, що потребує ефективної системи моніторингу безпеки та швидкого реагування.

Чи завжди дослідження, профінансовані виробниками, є недостовірними?

Ще один поширений міф полягає в тому, що будь-яке дослідження, профінансоване виробником БАД, є апріорі упередженим. Автори пропонують більш зважений підхід.

Ключове значення мають дизайн дослідження, рандомізація, достатній розмір вибірки, попередня реєстрація клінічного випробування, незалежний статистичний аналіз і можливість відтворення результатів.

У сучасній науці прозорість дослідницького процесу стає одним із головних критеріїв якості доказів. Реєстрація досліджень до початку набору пацієнтів значно знижує ризик вибіркової публікації позитивних результатів.

Чи може повноцінний раціон повністю замінити добавки?

Теоретично збалансоване харчування може забезпечити організм більшістю необхідних нутрієнтів. Однак у реальній клінічній практиці це трапляється не завжди.

Навіть люди з різноманітним раціоном часто мають недостатнє споживання окремих вітамінів і мікроелементів. Ризик дефіцитів зростає при обмежувальних дієтах, вегетаріанстві та веганстві, зниженій калорійності харчування, інтенсивних фізичних навантаженнях і в похилому віці.

Цікаво, що навіть моделі харчування, які вважаються еталонними (середземноморська та японська дієти), не завжди забезпечують оптимальне надходження всіх нутрієнтів.

Це не означає необхідність масового прийому добавок. Йдеться радше про раціональне використання БАД для корекції підтверджених або ймовірних дефіцитів, а не про їх безконтрольне застосування.

Від універсальних рекомендацій — до доказової персоналізації

Сучасна нутриціологія поступово відходить від універсальних підходів. Якщо раніше ключове питання звучало як «чи працює ця добавка?», то сьогодні воно трансформується: «для яких пацієнтів вона є ефективною?».

Відповідь потребує складних досліджень із урахуванням генетики, метаболічного профілю, мікробіоти, віку, статі, способу життя та хронічних захворювань.

У майбутньому дедалі ширше використовуватимуться носимі цифрові пристрої, штучний інтелект і великі клінічні бази даних. Це дозволить перейти до справді персоналізованої профілактики.

Водночас автори підкреслюють: розвиток технологій не замінює необхідності якісних рандомізованих клінічних досліджень.

Персоналізований підхід у стратегії збереження здоров’я

Сучасна наука про БАД перебуває на етапі глибокої трансформації. Нові дослідження показують, що багато традиційних уявлень потребують перегляду. Добавки не можна розглядати ані як універсальний засіб профілактики, ані як продукт без наукової основи.

Їхня ефективність визначається сукупністю факторів: нутритивним статусом, генетикою, мікробіотою, способом життя та якістю продукції. Важливим залишається дотримання принципів доказової медицини, прозорість фінансування та контроль якості.

Раціональний підхід передбачає критичну оцінку доказів, індивідуальний підбір нутритивної підтримки та використання лише тих продуктів, ефективність і безпека яких підтверджені.

У міру розвитку персоналізованої медицини роль БАД, ймовірно, зростатиме. Проте вони повинні залишатися частиною комплексної стратегії збереження здоров’я, а не її заміною.

References

Gahche JJ, Kerstetter JE, Bailey RL, Jacquz EF, Dwyer JT. The evolution of dietary supplement science: from essential nutrients to personalized nutrition. Journal of Nutrition. 2024.
Antonio J, Antonio B, Aragon A, Bustillo E, Candow D, Collins R, et al. Common questions and misconceptions about dietary supplements and the industry – What does science and the law really say? Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2025;22:2534128.