Менструальний цикл і сон: що говорить сучасна наука?

Менструальний цикл супроводжується закономірними коливаннями статевих гормонів, які впливають не лише на репродуктивну систему, а й на центральну нервову систему, терморегуляцію, серцево-судинну та автономну регуляцію. Сон є одним із фізіологічних процесів, чутливих до цих змін.

Сучасні дослідження показують, що взаємозв’язок між менструальним циклом і сном значно складніший, ніж припущення про неминуче погіршення сну в певну фазу циклу. У частини жінок порушення сну справді виникають переважно в передменструальний період і під час менструації, однак у здорових жінок із регулярним циклом об’єктивні показники сну часто залишаються відносно стабільними. Водночас нові дані, отримані за допомогою носимих пристроїв (wearable devices), вказують на можливий зворотний зв’язок: недостатня тривалість сну пов’язана з більшою варіабельністю менструального циклу.

Більше релевантної інформації доступно за LINK 

Що являє собою менструальний цикл?

Менструальний цикл починається в перший день менструальної кровотечі. У класичному розумінні він включає фолікулярну та лютеїнову фази, між якими відбувається овуляція. У більшості жінок тривалість циклу становить 21–30 днів, а менструальна кровотеча триває менше 7 днів.

У фолікулярній фазі відбувається розвиток фолікулів і підвищення рівня естрогенів, переважно естрадіолу. Підвищення рівня естрогену наприкінці цієї фази стимулює пік лютеїнізуючого гормону (LH), після якого відбувається овуляція. У лютеїновій фазі жовте тіло продукує прогестерон та естроген. За відсутності вагітності концентрація цих гормонів знижується, що призводить до початку нового менструального циклу.

Чому ці зміни важливі для сну? Рецептори естрогенів і прогестерону представлені в структурах центральної нервової системи, що беруть участь у регуляції сну та неспання, включно з базальними відділами переднього мозку (basal forebrain), дорсальним ядром шва (dorsal raphe nucleus) і блакитною плямою (locus coeruleus). Оваріальні стероїди також можуть впливати на циркадні ритми через супрахіазматичне ядро — головний регулятор циркадних ритмів організму (suprachiasmatic nucleus, SCN).

Чи змінюється сон у різні фази циклу?

Відповідь не є однозначною.

Дослідження показують, що суб’єктивні порушення сну частіше відзначаються в останні дні перед менструацією — у пізній лютеїновій фазі — та в перші дні менструальної кровотечі. Однак не всі дослідження виявляють таку залежність або фіксують лише незначні зміни.

Особливо важливою є індивідуальна варіабельність. У дослідженні 213 жінок було виявлено три різні варіанти зміни труднощів зі сном протягом циклу: у 46% жінок зв’язок між сном і фазою циклу був відсутній, у 25% труднощі зі сном посилювалися в середині циклу, а у 29% — у період безпосередньо перед і під час менструації. Тривога, депресивні симптоми, головний біль, спазми та болючість молочних залоз також були пов’язані з труднощами зі сном.

Таким чином, універсального патерну зміни сну протягом менструального циклу не існує. Реакція може залежати від гормональних коливань, віку, вираженості передменструальних симптомів, болю та індивідуальної чутливості до змін гормонального фону.

Що показують об’єктивні дослідження сну?

Об’єктивне оцінювання сну проводиться за допомогою актиграфії, носимих пристроїв і полісомнографії(polysomnography, PSG).

У дослідженнях молодих здорових жінок без виражених передменструальних симптомів суттєвих змін основних показників сну — його тривалості, латентності засинання та ефективності — між фолікулярною та лютеїновою фазами зазвичай не виявляється.

Водночас дослідження з використанням полісомнографії показують, що певні зміни можуть відбуватися в архітектурі сну.

У лютеїновій фазі збільшується частка сну стадії N2 — проміжної стадії сну без швидких рухів очей, яка характеризується подальшим зниженням активності мозку, зменшенням м’язового тонусу та появою характерних веретен сну. Одночасно тривалість сну зі швидкими рухами очей (REM-сон, rapid eye movement sleep) має тенденцію до зменшення.

Повільнохвильовий сон (slow-wave sleep, SWS), який характеризується найглибшим рівнем не-REM-сну, і повільнохвильова активність електроенцефалограми (slow-wave activity, SWA) суттєво не змінюються.

Таким чином, суб’єктивне відчуття поганого сну не обов’язково означає виражене порушення його об’єктивної структури або тривалості.

Що таке веретена сну і чому вони змінюються?

Однією з найбільш стійких об’єктивних змін є зміна активності веретен сну (sleep spindles) — коротких періодичних сплесків електричної активності мозку, які реєструються на електроенцефалограмі під час сну. Вони особливо характерні для стадії N2 і розглядаються як один із важливих компонентів нормальної архітектури сну.

Дослідження показують, що в лютеїновій фазі активність веретен сну збільшується: вони стають частішими та тривалішими порівняно з фолікулярною фазою.

Передбачається, що цей ефект може бути пов’язаний із прогестероном та його метаболітами, які впливають на рецептори гамма-аміномасляної кислоти типу A (GABA-A receptors). Таким чином, гормональні зміни протягом циклу можуть відображатися не стільки на загальній тривалості сну, скільки на окремих характеристиках його нейрофізіологічної організації.

Чому лютеїнова фаза може впливати на сон?

Одним із найбільш імовірних механізмів є вплив прогестерону на терморегуляцію.

У лютеїновій фазі підвищується температура тіла, а амплітуда її нічного зниження стає меншою. Одночасно підвищується температура шкіри. Ці зміни можуть створювати менш сприятливі умови для нормального настання та підтримання сну.

Зміни спостерігаються і з боку серцево-судинної регуляції. У лютеїновій фазі частота серцевих скорочень під час сну збільшується приблизно на 4 удари за хвилину порівняно з фолікулярною фазою.

Таким чином, навіть за відсутності вираженого порушення тривалості сну змінюється фізіологічний контекст, у якому відбувається сон: температура тіла, серцевий ритм та активність автономної нервової системи.

Що нового показали носимі пристрої?

Особливий інтерес становить дослідження Gonzalez та співавторів 2026 року, засноване на значно більшому масиві даних.

Автори проаналізували понад 1,2 млн днів спостереження, 42 759 менструальних циклів і дані 2 596 жінок. Учасниці використовували носимі пристрої, які реєстрували тривалість сну та низку фізіологічних показників, включно з частотою серцевих скорочень у спокої (resting heart rate, RHR), варіабельністю серцевого ритму (heart rate variability, HRV), частотою дихання, температурою шкіри та сатурацією крові киснем.

Такий масштаб спостереження дозволяє оцінювати не лише середні зміни, а й індивідуальні особливості динаміки сну та фізіологічних показників протягом великої кількості менструальних циклів.

Чи може недостатній сон впливати на менструальний цикл?

Один із найбільш цікавих висновків дослідження Gonzalez та співавторів полягає у зв’язку між тривалістю сну та варіабельністю менструального циклу.

У жінок, які спали близько 6 годин, варіабельність менструального циклу була вищою, ніж у тих, хто спав близько 8 годин. Автори також виявили, що тривалість циклу була менш варіабельною за тривалості сну понад 7,3 години.

Крім того, більша варіабельність тривалості сну була пов’язана з більшою варіабельністю тривалості менструального циклу.

Однак важливо підкреслити: ці результати демонструють асоціацію, а не доведений причинно-наслідковий зв’язок. Поки неможливо однозначно встановити, чи призводить недостатній сон до змін репродуктивної гормональної регуляції, чи зміни менструального циклу самі сприяють порушенням сну.

Що відбувається зі сном безпосередньо перед менструацією?

Дослідження з використанням носимих пристроїв дозволило об’єктивно оцінити зміни тривалості сну в різні періоди циклу.

Скорочення тривалості сну на 10% і більше було відносно рідкісним явищем, однак частіше спостерігалося в передменструальний тиждень. До аналізу увійшли 16 441 цикл у 425 учасниць; таке скорочення сну спостерігалося у 503 циклах. Імовірність зниження тривалості сну була вищою в передменструальний тиждень, ніж в інші періоди циклу.

Водночас індивідуальна реакція суттєво відрізнялася. У 176 учасниць хоча б один раз, навпаки, спостерігалося збільшення тривалості сну в передменструальний тиждень. Це підкреслює, що зміни сну протягом менструального циклу мають індивідуальний характер.

Чи може скорочення сну відображатися на фізіологічних показниках?

Так.

У дослідженні Gonzalez та співавторів скорочення тривалості сну на 10% супроводжувалося збільшенням частоти серцевих скорочень у спокої приблизно на 1,2% і зниженням варіабельності серцевого ритму приблизно на 2,8%. Також спостерігалися зміни частоти дихання, температури шкіри та сатурації крові киснем.

Водночас реакція фізіологічних показників на скорочення сну суттєво не відрізнялася між фазами менструального циклу. Іншими словами, недостатній сон сам по собі мав фізіологічний вплив незалежно від того, у якій фазі циклувін виникав.

Коли порушення сну стає клінічно значущим?

Особливу увагу слід приділяти жінкам із менструально-асоційованими розладами.

При передменструальному синдромі (premenstrual syndrome, PMS) емоційні, поведінкові та фізичні симптоми виникають переважно в пізній лютеїновій фазі та зазвичай зникають невдовзі після початку менструації.

До 18% жінок можуть відчувати тяжкі передменструальні симптоми, які суттєво впливають на повсякденне функціонування. Передменструальний дисфоричний розлад (premenstrual dysphoric disorder, PMDD) трапляється приблизно у 3–8% жінок. Порушення сну — безсоння або гіперсомнія — належать до симптомів PMDD.

У жінок із PMS погана якість сну трапляється частіше. В одному дослідженні серед студенток погана якість сну за Піттсбурзьким індексом якості сну (Pittsburgh Sleep Quality Index, PSQI) відзначалася у 80,5% жінок із тяжкими симптомами PMS/PMDD проти 56,4% у контрольній групі.

Водночас об’єктивні показники тривалості сну, латентності засинання та ефективності сну суттєво не відрізнялися. Це ще раз показує, що суб’єктивна оцінка якості сну й об’єктивні параметри сну можуть не збігатися.

Інший важливий фактор — болісна менструація (dysmenorrhea). Виражений менструальний біль може погіршувати сон, денне функціонування та емоційний стан. Тому при скаргах на порушення сну в перименструальний період необхідно враховувати не лише гормональні зміни, а й наявність болю.

Додаткові факти на пов’язані теми доступні за LINK 

Що має враховувати лікар?

Сукупність даних двох досліджень дозволяє розглядати сон і менструальний цикл як взаємопов’язані фізіологічні процеси.

По-перше, погіршення сну не слід вважати обов’язковим проявом певної фази менструального циклу. У значної частини здорових жінок об’єктивні показники тривалості та безперервності сну практично не змінюються.

По-друге, суб’єктивні скарги на сон особливо важливі в пізній лютеїновій фазі та під час менструації, насамперед у жінок із PMS/PMDD, болісною менструацією та нерегулярним циклом.

По-третє, при оцінюванні порушень сну доцільно враховувати тривалість і регулярність менструального циклу, фазу циклу, наявність болю та вираженість передменструальних симптомів.

Нарешті, дані носимих пристроїв дозволяють розглядати недостатню та нестабільну тривалість сну як потенційно значущі фактори, пов’язані з варіабельністю менструального циклу. Однак причинно-наслідковий зв’язок поки не доведений. Автори дослідження Gonzalez та співавторів підкреслюють необхідність подальших досліджень з одночасним оцінюванням гормональних показників.

Практичне значення для лікаря

Сучасні дослідження демонструють двонаправлений зв’язок між менструальним циклом і сном.

Коливання естрогену та прогестерону можуть змінювати терморегуляцію, серцевий ритм і окремі характеристики архітектури сну, включно з активністю веретен сну в лютеїновій фазі.

З іншого боку, недостатня тривалість і нестабільність сну пов’язані з більшою варіабельністю менструального циклу. Велике дослідження з використанням носимих пристроїв показує, що тривалість і стабільність сну можуть мати значення для репродуктивного здоров’я.

Для клінічної практики це означає, що скарги жінки на сон доцільно оцінювати в контексті її менструального циклу, репродуктивного віку, гормонально-асоційованих симптомів і наявності болю. Такий підхід дозволяє розглядати порушення сну не як ізольовану проблему, а як можливий компонент ширшого комплексу менструально-асоційованих симптомів.

References

1. Alzueta E, Baker FC. The Menstrual Cycle and Sleep. Sleep Medicine Clinics. 2023;18(4):399–413. doi:10.1016/j.jsmc.2023.06.003.
2. Gonzalez A, O’Day JJ, Johnson SC, Kim J, Jasinski SR, Holmes KE, Delp SL, Hicks JL. The menstrual cycle through the lens of a wearable device: insights into physiology, sleep, and cycle variability. npj Digital Medicine. 2026. doi:10.1038/s41746-026-02799-9.