Вірусний чи бактеріальний гастроентерит: як розрізнити, симптоми та лікування

Olena Vyrva, MD · Оновлено: 26 жовтня 2026

Гастроентерит, який часто називають «кишковим грипом», хоча до вірусу грипу він не має стосунку, — це запалення шлунка й кишківника, що спричиняє діарею, блювання, нудоту та спастичний біль у животі. Більшість епізодів викликають віруси, і вони минають за кілька днів. Проте деякі бактеріальні інфекції перебігають тяжче: невелика частина з них потребує антибіотиків, а в інших антибіотики шкодять. Розрізняти ці дві форми важливо для лікування, для запобігання поширенню інфекції вдома й на роботі та для розуміння, коли потрібна медична допомога.

У статті пояснено, чим вірусний гастроентерит відрізняється від бактеріального, скільки триває кожен із них і як довго людина заразна, які тривожні ознаки потребують уваги та що змінилося в лікуванні й профілактиці за останні роки.

Що таке гастроентерит і чим він спричинений

Гострий гастроентерит — це діарея (три або більше рідких випорожнень на добу), часто з блюванням, що триває менше 14 днів. Його спричиняють віруси, бактерії або, рідше, паразити, як-от Giardia та Cryptosporidium.

Норовірус — найпоширеніший збудник у всіх вікових групах: за даними світового метааналізу, його виявляють приблизно у 18 % усіх випадків гострого гастроентериту [1]. Ротавірус, ентеральний аденовірус, саповірус і астровірус відповідають за більшість інших вірусних випадків, переважно в малих дітей. Головні бактеріальні збудники — Campylobacter, нетифоїдна Salmonella, Shigella та діареєгенні штами Escherichia coli, зокрема ентеротоксигенна E. coli (ETEC), класична причина діареї мандрівників, і E. coli, що продукує шига-токсин (STEC). Інші статті про здоров'я кишківника зібрано в розділі Травна система.

Вірусний чи бактеріальний гастроентерит: ключові відмінності

Вірусний гастроентерит

Віруси уражують клітини, що вистилають тонку кишку, через що порушується всмоктування і виникає водяниста діарея. Блювання часто є першим і найвиразнішим симптомом, особливо при норовірусі, який зазвичай починається раптово через 12–48 годин після контакту. Температура, якщо підвищується, то здебільшого незначно, крові в калі немає. Норовірус легко передається через забруднені руки, їжу, воду й поверхні, а також через дрібні краплі, що утворюються під час блювання, тому він спричиняє спалахи в школах, будинках для літніх людей, лікарнях і на круїзних лайнерах [2].

Здебільшого вірусна хвороба триває 1–3 дні; ротавірусна та аденовірусна інфекції в малих дітей можуть тривати до тижня. Головна небезпека — зневоднення, особливо в немовлят, літніх людей і людей з ослабленим імунітетом.

Бактеріальний гастроентерит

Бактерії зазвичай потрапляють в організм із забрудненою їжею або водою: недостатньо просмаженою птицею (Campylobacter, Salmonella), яйцями, непастеризованим молоком, недосмаженим фаршем і сирими овочами (STEC), або з небезпечною водою та їжею під час подорожей (ETEC). Одні бактерії діють переважно через токсини, що змушують кишківник виділяти рідину; інші проникають у слизову оболонку товстої кишки й спричиняють запалення — дизентерію [3].

Інвазивні інфекції зазвичай супроводжуються вищою температурою, сильним переймоподібним болем, постійними позивами до дефекації та калом із кров'ю або слизом. Важливий виняток — STEC: вона часто спричиняє діарею з кров'ю без підвищення температури або з незначним. Бактеріальна хвороба зазвичай триває довше за вірусну, часто 3–7 днів, і може ускладнюватися інфекцією крові, реактивним артритом або, після інфекції STEC, гемолітико-уремічним синдромом (ГУС) — формою гострого ураження нирок, що вражає переважно малих дітей.

Коротке порівняння

Скільки триває гастроентерит і як довго людина заразна?

Більшість дорослих із норовірусною інфекцією почуваються краще за 2–3 дні, хоча слабкість і кашкоподібні випорожнення можуть зберігатися довше. Бактеріальний гастроентерит зазвичай минає протягом тижня. Діарея, що триває понад 7 днів, нетипова для простої вірусної інфекції й потребує консультації лікаря; після 14 днів її вважають персистувальною і шукають інші причини.

Люди з вірусним гастроентеритом найзаразніші під час хвороби та в перші дні після одужання, але норовірус може виділятися з калом 2 тижні й довше. Для зараження іншої людини достатньо дуже малої кількості вірусних частинок, а на поверхнях вірус зберігається кілька днів. Тому рекомендації з громадського здоров'я зазвичай радять не виходити на роботу, до школи чи дитсадка, доки не мине 48 годин після останнього епізоду блювання або діареї, і не готувати їжу для інших у цей час. Виділення бактерій буває різним: Salmonella може зберігатися в калі тижнями, і працівникам харчової галузі, медикам і персоналу дитячих закладів, залежно від місцевих правил, можуть знадобитися негативні аналізи калу перед поверненням до роботи.

Тривожні ознаки: коли звертатися до лікаря

Гастроентерит зазвичай лікують удома, але медичний огляд потрібен, якщо з'являється будь-що з наведеного [4]:

• ознаки зневоднення: мало сечі або її немає, сухість у роті та язика, плач без сліз, запалі очі, незвична сонливість чи дратівливість, запаморочення під час вставання; у немовлят — запале тім'ячко або сухий підгузок упродовж 6–8 годин;
• стійке блювання, через яке неможливо пити, або блювання зеленим чи з кров'ю;
• кров у калі або чорний кал;
• висока температура або будь-яке підвищення температури в немовляти до 3 місяців;
• сильний чи постійний біль у животі або здуття живота;
• зменшення кількості сечі, блідість чи незвичні синці через кілька днів після діареї з кров'ю, що може свідчити про ГУС;
• діарея понад 7 днів або хвороба в людини, яка вагітна, літнього віку, ослаблена чи має імунодефіцит.

Малі діти потребують особливої уваги, бо зневоднюються швидше за дорослих. В огляді настанови про симптоми харчового отруєння описано, як проявляються основні харчові інфекції.

Коли потрібен аналіз калу?

Здебільшого не потрібен: при легкій водянистій діареї, що минає за кілька днів, знання збудника рідко змінює лікування. Аналіз рекомендований при діареї з кров'ю, лихоманці з ознаками дизентерії, тяжкому перебігу чи зневодненні, діареї понад 7 днів, ослабленому імунітеті, нещодавній госпіталізації або прийомі антибіотиків (щоб виключити Clostridioides difficile), а також за підозри на спалах [5].

Багато лабораторій нині використовують мультиплексні ПЛР-панелі, які за кілька годин виявляють десяток і більше вірусів, бактерій і паразитів в одному зразку калу. Вони швидші та чутливіші за посів, але позитивний результат не завжди означає, що саме знайдений мікроорганізм спричинив хворобу, бо деякі збудники носять без симптомів або виділяють тижнями після одужання. ПЛР також не дає відомостей про чутливість до антибіотиків, тож коли бактеріальна інфекція потребує лікування або є частиною спалаху, лабораторії все одно потрібно виростити збудника в посіві.

Лікування

Насамперед — регідратація

Незалежно від причини найважливіше лікування — відновлення втраченої рідини й солей. Розчин для пероральної регідратації (РПР) містить глюкозу та натрій у співвідношенні, що дає змогу кишківнику всмоктувати воду навіть під час діареї. Перевагу надають РПР зниженої осмолярності, які продаються в аптеках у саше або готовими, а пиття малими частими ковтками переноситься краще, ніж великі об'єми, коли є блювання [6].

Здорові дорослі з легким перебігом зазвичай компенсують втрати, п'ючи воду, бульйони та розведені соки разом зі звичайною їжею. Проста вода, нерозведені соки, газовані й спортивні напої недостатньо поповнюють солі, коли втрати значні, особливо в дітей і літніх людей. Дітям із помірним зневодненням, які не можуть пити достатньо, регідратацію можуть проводити через назогастральний зонд або внутрішньовенно в лікарні.

Ліки від блювання та діареї

Дітям із блюванням одна доза перорального ондансетрону, призначена лікарем, зменшує подальше блювання та потребу у внутрішньовенних інфузіях; мережевий метааналіз визнав його найефективнішим протиблювотним засобом у цій ситуації [7]. Він відпускається за рецептом, бо може впливати на серцевий ритм у людей з певними захворюваннями або при прийомі деяких ліків. Метоклопрамід і старі антигістамінні протиблювотні засоби дітям не рекомендовані.

У дорослих лоперамід може зменшити кількість водянистих випорожнень, але його не слід застосовувати при лихоманці чи крові в калі, і його не дають малим дітям. Рацекадотрил, що зменшує кишкову секрецію, у деяких країнах застосовують і в дітей, і в дорослих. Бісмуту субсаліцилат може полегшити симптоми в дорослих, але дітям його не дають. Жоден із цих засобів не замінює регідратацію.

Коли антибіотики допомагають, а коли шкодять

Антибіотики не діють на вірусний гастроентерит. При більшості бактеріальних інфекцій у загалом здорових людей вони лише трохи скорочують хворобу, натомість спричиняють побічні ефекти, порушують кишкову мікробіоту й сприяють резистентності. Їх залишають для конкретних ситуацій, як-от дизентерія з лихоманкою, спричинена Shigella, діарея мандрівників середньої тяжкості або тяжка, тяжка чи рано розпізнана інфекція Campylobacter, холера, а також інфекція Salmonella в немовлят, літніх людей, людей з ослабленим імунітетом або коли бактерії потрапили в кров [8]. При неускладненій інфекції Salmonella у здорових людей антибіотики можуть навіть подовжувати носійство бактерій.

Вибір антибіотика залежить від імовірного збудника, місцевих даних про резистентність і нещодавніх подорожей. Азитроміцин замінив фторхінолони при багатьох інфекціях, бо Campylobacter і Shigella дедалі частіше стійкі до ципрофлоксацину.

E. coli, що продукує шига-токсин: важливий виняток

Коли діарея з кров'ю може бути спричинена STEC, зокрема E. coli O157:H7, антибіотиків зазвичай уникають. Деякі антибіотики посилюють вивільнення шига-токсину з бактерій, що гинуть, і в метааналізі, обмеженому дослідженнями з низьким ризиком упередженості та коректним визначенням ГУС, лікування антибіотиками було пов'язане з більш ніж удвічі вищими шансами розвитку ГУС [9]. Також уникають засобів, що пригнічують перистальтику, як-от лопераміду. Діти з підозрою на інфекцію STEC потребують ретельного контролю діурезу, загального аналізу крові та функції нирок, а достатня гідратація, імовірно, захищає нирки.

Що їсти й пити

Голодувати не потрібно. Щойно блювання вщухає, можна повертатися до звичного харчування, починаючи з невеликих порцій легкозасвоюваної їжі. Обмежувальні схеми, як-от дієта BRAT (банани, рис, яблучне пюре й підсушений хліб), більше не рекомендують як єдине харчування, бо вони дають замало енергії та білка. Немовлят, яких годують грудьми, слід годувати й далі, а немовлята на штучному вигодовуванні можуть отримувати свою звичайну, не розведену суміш. Жирна їжа, дуже солодкі напої та алкоголь можуть посилювати діарею, тому їх краще уникати кілька днів. Інколи після інфекції виникає тимчасова непереносимість лактози, але безлактозні продукти потрібні рідко.

Що нового в лікуванні та профілактиці

Пробіотики: що показали великі дослідження

Пробіотики широко рекомендували дітям із гастроентеритом до 2018 року, коли два великі якісні дослідження у відділеннях невідкладної допомоги Північної Америки змінили картину. В одному з них, за участю 971 дитини віком від 3 до 48 місяців, Lacticaseibacillus rhamnosus GG (LGG) не зменшив тяжкості чи тривалості хвороби порівняно з плацебо [10]. В іншому комбінація L. rhamnosus R0011 та L. helveticus R0052 також не показала користі.

Пробіотики: що кажуть настанови сьогодні

Професійні товариства оцінили ці дані по-різному. Американська гастроентерологічна асоціація (AGA) у 2020 році не рекомендувала рутинно застосовувати пробіотики в дітей із гострим гастроентеритом у США та Канаді. Європейське товариство дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (ESPGHAN) у позиційному документі 2023 року й далі розглядає кілька конкретних штамів як варіант разом із регідратацією: Saccharomyces boulardii, LGG, Limosilactobacillus reuteri DSM 17938 і комбінацію L. rhamnosus 19070-2 та L. reuteri DSM 12246. Це умовні рекомендації, а очікувана користь помірна — переважно дещо коротша діарея [11]. Ефекти залежать від штаму, тож результати для одного продукту не можна переносити на інший. Ширші дані щодо дітей розглянуто в нашому огляді пробіотиків у педіатрії.

Зростання антибіотикорезистентності

Резистентність звужує можливості лікування бактеріальної діареї. У 2023 році Центри контролю та профілактики захворювань США (CDC) попередили про зростання частки Shigella з розширеною резистентністю — стійкої до всіх зазвичай рекомендованих антибіотиків, зокрема азитроміцину, ципрофлоксацину та цефтріаксону; у 2022 році такі штами спричинили близько 5 % зареєстрованих інфекцій, тоді як у 2015 році — жодної [12]. Стійкість до фторхінолонів у Campylobacter і пов'язаної з подорожами Salmonella також поширена. Це одна з найвагоміших причин призначати антибіотики лише тим, кому вони потрібні, і за можливості спиратися на результати посіву та антибіотикограми.

Вакцини: успіх проти ротавірусу, норовірус — досі в дослідженнях

Вакцинація немовлят проти ротавірусу — один із найочевидніших успіхів у цій галузі. Огляд даних із 49 країн показав, що після запровадження вакцини госпіталізації з ротавірусною інфекцією в дітей до 5 років зменшилися в середньому (медіана) на 59 %, а смертність від гострого гастроентериту — на 36 % [13]. Зі зменшенням частки ротавірусу норовірус у багатьох країнах став головною причиною гастроентериту в дітей, що потребує медичної допомоги.

Схваленої вакцини проти норовірусу досі немає. Найдалі просунулася мРНК-вакцина mRNA-1403 компанії Moderna, яку випробовують у великому дослідженні III фази в дорослих (ClinicalTrials.gov NCT06592794). У липні 2026 року компанія повідомила, що проміжний аналіз не відповів критеріям раннього успіху, головним чином через замалу кількість випадків інфекції, і що сліпе дослідження триває, поки набирають додаткову групу учасників. Створити вакцину проти норовірусу складно, бо вірус дуже різноманітний, а імунітет після інфекції короткочасний.

Як запобігти гастроентериту

• Мити руки з милом і водою щонайменше 20 секунд після туалету чи зміни підгузка та перед приготуванням їжі; спиртові антисептики менш ефективні проти норовірусу.
• Обробляти забруднені поверхні розчином засобу з хлором і прати забруднену білизну за високої температури.
• Ретельно готувати птицю, яйця й фарш, зберігати сирі та готові продукти окремо, уникати непастеризованого молока.
• У подорожах до регіонів із незадовільними санітарними умовами пити безпечну воду й обирати щойно приготовану гарячу їжу.
• Вакцинувати немовлят проти ротавірусу відповідно до національного календаря щеплень.

Практичні кроки для родин, будинків догляду та медичних закладів зібрано в огляді настанови про профілактику норовірусної інфекції.

Часті запитання

Скільки триває гастроентерит?

Вірусний гастроентерит, зокрема норовірусний, зазвичай триває 1–3 дні, а в малих дітей із ротавірусною чи аденовірусною інфекцією — до тижня. Бактеріальний гастроентерит зазвичай триває 3–7 днів. Діарею, що триває понад тиждень, має оцінити лікар.

Чи заразний гастроентерит і як довго?

Так. Люди з норовірусом найзаразніші, поки мають симптоми, та в перші кілька днів після них, а виділяти вірус можуть 2 тижні й довше. Поширення значно зменшують перебування вдома до 48 годин після останнього блювання чи діареї, миття рук із милом і водою та відмова від приготування їжі для інших.

Чи потрібні антибіотики при гастроентериті?

Здебільшого ні. Антибіотики не діють на віруси, а більшість бактеріальних інфекцій минають самі. Лікар може призначити їх при певних інфекціях, як-от дизентерія, спричинена Shigella, тяжка діарея мандрівників або інфекція в людей групи високого ризику. Приймати їх без призначення лікаря не слід, особливо при діареї з кров'ю, бо при інфекції STEC вони можуть підвищити ризик ураження нирок.

Що їсти, пити й приймати при кишковому грипі?

Найкращий напій — розчин для пероральної регідратації малими частими ковтками, а до звичної їжі можна повертатися, щойно вона добре переноситься, починаючи з невеликих порцій. Жирної їжі, алкоголю та дуже солодких напоїв краще уникати кілька днів. Дорослим без лихоманки та крові в калі можна короткочасно застосовувати лоперамід; дітям ліки від діареї чи блювання дають лише за призначенням лікаря.

Читайте також на Medpresso

• Травна система: статті, огляди та настанови цієї клінічної галузі
• Як запобігти норовірусу
• Поширені Симптоми Харчового Отруєння та Коли Звертатися до Лікаря – CDC
• Підхід до пробіотиків у педіатрії

Література

1. Ahmed SM, Hall AJ, Robinson AE, et al. Global prevalence of norovirus in cases of gastroenteritis: a systematic review and meta-analysis. Lancet Infect Dis. 2014;14(8):725–730. doi:10.1016/S1473-3099(14)70767-4
2. Stuempfig ND, Seroy J. Viral Gastroenteritis. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; updated 2023 Jun 12. NBK518995
3. Sattar SBA, Singh S. Bacterial Gastroenteritis. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; updated 2023 Aug 8. NBK513295
4. Guarino A, Ashkenazi S, Gendrel D, et al. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2014;59(1):132–152. doi:10.1097/MPG.0000000000000375
5. Shane AL, Mody RK, Crump JA, et al. 2017 Infectious Diseases Society of America clinical practice guidelines for the diagnosis and management of infectious diarrhea. Clin Infect Dis. 2017;65(12):e45–e80. doi:10.1093/cid/cix669
6. Fleckenstein JM, Kuhlmann FM, Sheikh A. Acute bacterial gastroenteritis. Gastroenterol Clin North Am. 2021;50(2):283–304. doi:10.1016/j.gtc.2021.02.002
7. Niño-Serna LF, Acosta-Reyes J, Veroniki AA, Florez ID. Antiemetics in children with acute gastroenteritis: a meta-analysis. Pediatrics. 2020;145(4):e20193260. doi:10.1542/peds.2019-3260
8. Zollner-Schwetz I, Krause R. Therapy of acute gastroenteritis: role of antibiotics. Clin Microbiol Infect. 2015;21(8):744–749. doi:10.1016/j.cmi.2015.03.002
9. Freedman SB, Xie J, Neufeld MS, et al. Shiga toxin-producing Escherichia coli infection, antibiotics, and risk of developing hemolytic uremic syndrome: a meta-analysis. Clin Infect Dis. 2016;62(10):1251–1258. doi:10.1093/cid/ciw099
10. Schnadower D, Tarr PI, Casper TC, et al. Lactobacillus rhamnosus GG versus placebo for acute gastroenteritis in children. N Engl J Med. 2018;379(21):2002–2014. doi:10.1056/NEJMoa1802598
11. Szajewska H, Berni Canani R, Domellöf M, et al. Probiotics for the management of pediatric gastrointestinal disorders: position paper of the ESPGHAN Special Interest Group on Gut Microbiota and Modifications. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2023;76(2):232–247. doi:10.1097/MPG.0000000000003633
12. Centers for Disease Control and Prevention. Increase in extensively drug-resistant shigellosis in the United States. Health Alert Network, CDCHAN-00486; 24 February 2023. emergency.cdc.gov/han/2023/han00486.asp
13. Burnett E, Parashar UD, Tate JE. Global impact of rotavirus vaccination on diarrhea hospitalizations and deaths among children <5 years old: 2006–2019. J Infect Dis. 2020;222(10):1731–1739. doi:10.1093/infdis/jiaa081