Фізіологічні зміни та функціональне старіння

Старіння населення супроводжується глибокими біологічними, фізіологічними, клінічними та соціальними змінами, які впливають на здоров’я, функціональну здатність і незалежність людини у старшому віці. Хоча старіння часто асоціюється з хронічними захворюваннями, крихкістю, когнітивним зниженням, інвалідизацією та мультиморбідністю, значну частину несприятливих вікових наслідків можна попередити, відтермінувати або зменшити завдяки ранньому виявленню ризиків і цілеспрямованим втручанням.

У цьому вебінарі проф. Решма Мерчант розглядає, як вікові фізіологічні та патофізіологічні зміни трансформуються у функціональне погіршення та геріатричні синдроми. У центрі уваги — біологічне, фенотипове та функціональне старіння, а також пояснення, чому хронологічний вік не може бути єдиною основою для клінічних рішень.

Окрема увага приділяється крихкості, саркопенії, харчуванню, фізичній активності, падінням, поліпрагмазії, когнітивному здоров’ю, соціальним детермінантам здоров’я та ролі простих клінічних інструментів, таких як сила кистьового хвату, швидкість ходи та тест Timed Up and Go. Вебінар також висвітлює концепції функціональної здатності та intrinsic capacity Всесвітньої організації охорони здоров’я як ключові підходи до здорового старіння.

Поєднуючи механізми старіння з практичними підходами до геріатричної оцінки та профілактики, ця сесія надає лікарям доказово обґрунтовану основу для збереження незалежності, зменшення інвалідизації та покращення якості життя пацієнтів старшого віку.

Надано Міжнародною асоціацією геронтології та геріатрії (IAGG) та Федерацією геріатричної освіти (FGE)

Спікери

• Prof. Reshma Merchant

Цілі навчання

• Розуміти відмінності між біологічним, фенотиповим та функціональним старінням.
• Пояснювати, як вікові фізіологічні зміни сприяють розвитку крихкості, мультиморбідності, інвалідизації та геріатричних синдромів.
• Розпізнавати вплив харчування, фізичної активності, поліпрагмазії, падінь, когнітивного статусу та соціальних детермінант на функціональний стан літніх пацієнтів.
• Визначати прості клінічні інструменти для оцінки функціонального резерву та ризику несприятливих наслідків у геріатричній практиці.
• Застосовувати функціонально орієнтовані профілактичні стратегії для підтримки здорового старіння, незалежності та якості життя.