Керівництво для медичних працівників із прийому дітей-біженців з України

Наслідки російської агресії проти України завдали непоправної шкоди всім сферам життя населення не лише України, а й країн, які приймають потік біженців. Дійсно безпрецедентна хвиля міграції захлеснула не лише Європу, а й Північну Америку. Одна з наймасштабніших міграцій у світі за останні десятиліття. За даними різних джерел, кількість мігрантів з України останнім часом наближається до 8 мільйонів, а внутрішня міграція в Україні склала понад 8 мільйонів. Уразливими стали усі верстви населення: жінки, чоловіки, діти. Роз'єднані сім'ї, загиблі рідні й близькі, осиротілі діти. Військовий час потребує особливих правил надання допомоги населенню: соціальної, фінансової, медичної, психологічної. Найбільш незахищена категорія постраждалих – діти. Число внутрішніх дітей-переселенців становить понад 200 000, які виїхали за межі України – понад 2 мільйони, і це число зростає з кожним днем. Забезпечення допомоги постраждалим під час воєнних дій дітям лягає на плечі як державних структур, так і волонтерських організацій. Обмеження щодо отримання медичної допомоги призводять до непередбачуваних наслідків. Позбавлені домашньої обстановки й традиційної турботи батьків, які перебувають у постійному страху, діти глибоко переживають те, що відбувається з ними. Перенаселеність міграційних таборів під час транзиту в інші міста й країни, необлаштоване житло, погане харчування, психологічні травми наражають дітей на ризик зараження інфекційними захворюваннями й загострення хронічних хвороб.

Збройні конфлікти побічно й безпосередньо торкаються інтересів дітей, особливо стосовно питань здоров'я. Конвенція Організації Об'єднаних націй про права дитини (1989) чітко визначає права дітей.

Особливий інтерес представляє новий документ – Рекомендації Швейцарського педіатричного співтовариства щодо забезпечення медичної допомоги дітям-біженцям з України ("PEDIATRIC REFUGEES FROM UKRAINE: GUIDANCE FOR HEALTH CARE PROVIDERS" Fabienne N. Jaeger, Christoph Berger at all.). Ці рекомендації були розроблені з акцентом на Швейцарію у квітні 2022 року в межах процесу Дельфі (метод використання колективного інтелекту в питаннях прогнозування наукових досліджень на методи ведення війни), але цілком можуть використовуватись у будь-якій іншій країні у зв'язку зі своєю універсальністю.

У цьому документі представлені такі групи рекомендацій:

• мовні труднощі;

• загальний педіатричний огляд;

• психічне здоров'я;

• щеплення;

• скринінг на туберкульоз, ВІЛ, гепатити В та С;

• інформаційні послуги щодо профілактичної та медичної допомоги.

Розглянемо основні з них.

Мова (Language)

Не всі діти, які прибувають з України, володіють англійською чи іншими національними мовами. Більшість українців розуміють російську й часто польську, оскільки ця мова близька до української. В ідеалі допомога дітям має бути надана персоналом, що вільно володіє цими мовами, але за їх відсутності перекладачі є золотим стандартом для контакту між дітьми й медичним персоналом. Саме якісний та доступний переклад може скоротити шлях діагностики й лікування, уникнути непотрібних маніпуляцій і непорозумінь. Для цього рекомендується використовувати відповідні волонтерські організації, які надають послуги перекладача.

Рекомендації:

• перевагу мають професійні перекладачі;

• під час участі добровольців необхідно пояснити їм правила усного перекладу й конфіденційності;

• акуратність у перекладі делікатних питань;

• обережність у використанні програмного забезпечення для перекладу;

• уникати участі неповнолітніх перекладачів.

 Загальний педіатричний огляд (General Pediatrics)

Насамперед необхідно оцінити терміновість лікування або особливого догляду за дитиною, наприклад, у дітей з діабетом 1-го типу або ВІЛ-інфікованих, а також потенційну потребу в ізоляції чи захисті. Слід провести повну педіатричну оцінку статусу дитини, додати в міру можливості відомості про щеплення, перенесені інфекційні й соматичні захворювання, а також оцінку психологічного статусу.

Рекомендації:

• визначення першочергових медичних потреб і медикаментозного забезпечення;

• забезпечення допомоги в разі хронічних захворювань і затримці розвитку;

• медичний огляд з урахуванням віку;

• скринінг новонародженого;

• оцінка психосоціальної ситуації й адаптації до нових умов життя;

• оцінка ресурсів опікуна щодо дитини;

• інформування про національні й локальні ресурси для мігрантів;

• рекомендації щодо профілактики захворювань у відповідність до віку;

• інформування про систему охорони здоров'я, екстрену допомогу, дії в надзвичайній ситуації;

• надання опікуну повної медичної інформації, документів про щеплення, проведені дослідження, рекомендації з лікування у письмовому чи електронному вигляді.

Щеплення (Vaccination)

Слід взяти до уваги, що календар щеплень в Україні й інших країнах може відрізнятися, тому дуже важливо зібрати докладні відомості про проведені в Україні щеплення: терміни, графіки, протипоказання. За відсутності тих чи інших щеплень необхідно провести вакцинацію якнайшвидше. До уваги слід брати лише задокументовані вакцини.

MMR: Кір (Measles), епідемічний паротит (Mumps) та краснуха (Rubella)

Оптимальним захистом від MMR є вакцинація двома дозами (вакцина MMR - комбінована вакцина проти кору, епідемічного паротиту й краснухи; є сумішшю з ослаблених (атенуйованих) вірусів трьох захворювань). В умовах відсутності документів про проведення вакцинації MMR слід враховувати, що додаткові дози MMR не завдають шкоди, оскільки імунітет, що існував раніше, знищить атенуйовані вакцинні віруси до того, як вони зможуть розмножуватися.

Рекомендації:

• будь-яка дитина старше 9 місяців без документально підтвердженої вакцинації MMR повинна отримати першу дозу за відсутності протипоказань. Друга доза повинна бути введена більш ніж через 1 місяць у віці не менше ніж 12 місяців;

• будь-яка дитина старше 12 місяців та підлітки з однією задокументованою вакциною повинна отримати другу дозу MMR за відсутності протипоказань.

Вітряна віспа (Varicella)

У разі цього захворювання потрібно ретельно зібрати анамнез дитини. Слід досягти чіткого розуміння слова «вітряна віспа» й опису захворювання від дитини чи опікуна.

Рекомендації:

• опитування дитини або опікуна про перенесену вітряну віспу;

• документальне підтвердження про два щеплення у разі негативного анамнезу за вітряною віспою;

• якщо анамнез щодо вітряної віспи неясний або негативний, будь-яка дитина або підліток старше 11 років без документального підтвердження має бути вакцинована першою дозою вакцини проти вітряної віспи. Другу дозу слід запровадити через 4–6 тижнів;

• дитина або підліток з однією зареєстрованою дозою проти вітряної віспи більше 1 місяця по тому має одержати другу дозу за відсутності протипоказань;

• будь-яка нещеплена дитина старше 9 місяців повинна бути імунізована двома дозами проти вітряної віспи за наявності наступних факторів ризику: імуносупресія, нефротичний синдром, тяжкий атопічний дерматит, ВІЛ без імуносупресії, тривале перебування в таборі біженців.

Гепатит В (Hepatits B)

Загальну вакцинацію дітей в Україні рекомендовано проводити при народженні. Але показники охоплення вакцинацією залишаються досить низькими: від 28 до 80% залежно від регіону.

Рекомендації:

• у дітей з повною вакцинацією проти гепатиту В подальша імунізація не потрібна;

• у дітей з частковою імунізацією вакцинацію з метою надолуження слід проводити з уведення трьох доз з інтервалом не менше 4 місяців між другою та третьою дозою;

• у невакцинованих дітей слід провести серологічний скринінг на анти-HBsAg (Hepatitis B surface antigen), анти-HBc (hepatitis B core antibody), що свідчать про інфекцію й кількісний анти-HBs (Hepatitis B surface antibody), що свідчить про імунізацію;

• у разі отримання кількісного результату анти-HBs ≥100 МО/л, дитина вважається повністю імунізованою й захищеною; не підлягає подальшій вакцинації. Якщо рівень анти-HBs ≥10, але <100 МО/л, рекомендується як мінімум одноразова бустерна доза проти гепатиту В. За умови виключення інфекції, але негативного анти-HBs, рекомендують повну імунізацію проти гепатиту В;

• за наявності гострого чи хронічного гепатиту В необхідна консультація гастроентеролога чи інфекціоніста.

Поліомієліт (Polyomielits)

Україна має низьке охоплення вакцинації проти поліомієліту.

Рекомендації:

• додати поліомієлітні вакцини в усі рекомендовані ревакцинації;

• у випадку задокументованої інформації про вакцинацію слід переконатися, що дитина отримала не менше трьох доз вакцини проти поліомієліту

Туберкульоз (Tuberculosis)

Захворюваність на туберкульоз в Україні (73 на 100 000 осіб) набагато перевищує аналогічний показник у Швейцарії (5 на 100 000 осіб). Крім того, ризик захворювання на туберкульоз значно зростає у воєнний час, у таборах біженців. Усіх дітей, що мають лихоманку, з тривалими запальними респіраторними захворюваннями слід розглядати, як потенційно інфікованих туберкульозом.

Рекомендації:

• туберкульозному скринінгу підлягають усі діти й підлітки, які прибувають з України;

• рекомендується використовувати скринінг: аналіз вивільнення гамма-інтерферону (an interferon gamma release assay) або шкірно-туберкуліновий тест (TST - tuberculin-skin test);

• слід враховувати, що вакцинація проти кору може тимчасово пригнічувати реакцію на тестування туберкульозу, викликаючи хибно-позитивні результати. Тому тестування на туберкульоз необхідно виконувати одночасно з вакцинацією проти кору, або через місяць після вакцинації;

• будь-які перелічені стани вимагають термінової діагностики туберкульозу: кашель більше 2-х тижнів, втрата ваги, затримка розвитку, тривала лихоманка більше 38°C, постійна млявість і зниження активності.

Вірус імунодефіциту людини (HIV – Human immunodeficiency virus)

Показник ВІЛ-інфікування в Україні становить 37,5 на 100 000 осіб, що відповідає другому за частотою в Європі.

Рекомендації:

• серологічний скринінг матері в таких випадках: сумнівний негативний скринінг під час вагітності, фактори ризику ВІЛ-інфікування;

• термінове звернення до інфекціоніста в таких випадках: первинно підтверджене ВІЛ-інфікування, переривання або відсутність лікування, перед поновленням антиретровірусної терапії (ART-antiretroviral therapy);

• підлітки, які отримують курс антиретровірусної терапії, мають бути направлені до інфекціоніста протягом 1 місяця для планового огляду й корекції лікування.

Гепатит С (Hepatits C)

Гепатит С має значно більшу поширеність в Україні, ніж у Європі. Більшість українців не знають свого сіро статусу з вірусного гепатиту C.

Рекомендації

Серологічний скринінг на вірус гепатиту С має бути проведений усім дітям, які прибувають з України.

Порушення психічного здоров'я (Mental health issues)

Нинішня військова ситуація в Україні, вигнання з країни торкається всіх без винятку сімей і особливо дітей, що проявляється у наступних психологічних стражданнях:

• підвищена збудливість;

• порушення сну (sleep disorders);

• нічні кошмари (nightmares);

• напади тривоги й занепокоєння (anxiety attacks);

• мутизм (відсутність мови у відповідь на сильний психологічний подразник);

• нічне нетримання сечі (bedwetting).

Крім того, досвід війни може посилити перебіг існуючих раніше психічних захворювань.

Рекомендації:

• реєстрація ознак психологічного дистресу;

• оцінка потреби дітей та опікунів у психіатричній підтримці й спеціалізованій допомозі.

Детальніше ознайомитися з матеріалами Рекомендацій можна за посиланням:

https://doi.org/10.4414/SMW.2022.w30200