Плечовий суглоб, пасивний обсяг рухів

Анатомічний рух: пасивне згинання плечового суглоба (рух плеча вперед) та розгинання (рух плеча назад).
Положення для дослідження: пацієнт стоїть або сидить, плече приведено до середньої лінії тіла, передпліччя у нейтральному положенні. Рука дослідника поміщається на плече пацієнта, надаючи мануальний тиск вниз на ость лопатки, щоб виключити будь-який вплив руху лопатки, потім рука пацієнта проходить через повний пасивний обсяг рухів. Надалі лікар знімає тиск із лопатки, дозволяючи рух у всьому плечовому комплексі.
Очікувані результати: нормальний діапазон рухів при згинанні складає 150-180 градусів, а при розгинанні – 40 градусів.

Анатомічний рух: пасивне відведення плечового суглоба (рух плеча убік від тіла у площині лопатки).
Положення для дослідження: пацієнт стоїть або сидить, плече приведено до середньої лінії тіла, передпліччя у нейтральному положенні. Рука дослідника поміщається на плече пацієнта, надаючи мануальний тиск вниз на ость лопатки, щоб виключити будь-який вплив руху лопатки, потім рука пацієнта проходить через повний пасивний обсяг рухів. Надалі лікар знімає тиск із лопатки, дозволяючи рух у всьому плечовому комплексі.
Очікувані результати: нормальна амплітуда рухів при відведенні становить 180 градусів, при приведенні – 30-40 градусів.

Анатомічний рух: пасивне горизонтальне приведення та відведення плеча (поперечне згинання та розгинання).
Положення для тестування: пацієнт стоїть або сидить, лікоть зігнутий на 90 градусів, рука зігнута та ротована всередину на 90 градусів.
Рука дослідника поміщається на лопатку пацієнта, надаючи мануальний тиск, щоб унеможливити будь-який вплив руху лопатки, потім рука пацієнта наводиться в горизонтальне приведення до грудей. Далі виконується горизонтальне відведення, у якому руку пацієнта відводять від грудей.
Очікувані результати: нормальна амплітуда рухів при наведенні становить 10–20 градусів, а при відведенні — до 15 градусів при стабілізованій лопатці.

Анатомічний рух: пасивна зовнішня та внутрішня ротація плечового суглоба (рух плечової кістки латерально та медіально навколо її довгої осі від або до середньої лінії).
Положення дослідження: пацієнт стоїть чи сидить, плече приведено до середньої лінії тіла, лікоть зігнутий під кутом 90 градусів, а передпліччя у нейтральному положенні. Рука дослідника поміщається на плече пацієнта, надаючи мануальний тиск вниз на ость лопатки, щоб виключити будь-який вплив руху лопатки, після чого рука пацієнта проходить повний діапазон зовнішньої ротації. Далі пацієнта просять завести руку за спину. Потім рука пацієнта проходить повний спектр пасивної внутрішньої ротації.
Очікувані результати: нормальний діапазон рухів для зовнішньої ротації становить 80–90 градусів, а внутрішньої ротації — коли пацієнт може досягти рівня Т4-Т8.