Позіхання в неврології

Автори з Бразилії детально описують виникнення позіхання - стереотипної фізіологічної поведінки, яка може вказувати на різні патологічні стани. Це явище залишається інтригуючим і захопливим через його неясні основні причини. Позіхання складається з широкого відкриття рота, одночасного змикання повік, глибокого вдиху з подальшим коротшим видихом, зазвичай тривалістю 5-10 секунд. Безліч гіпотез намагаються пояснити позіхання, починаючи від фізіологічних чинників, таких як збудження, сонливість, терморегуляція та тиск у вухах, і закінчуючи соціальними та комунікативними аспектами. Широко поширене уявлення про заразливе позіхання викликане активацією складної мережі мозку, пов'язаної з наслідуванням, співчуттям і соціальною поведінкою. Однак позіхання пов'язане не тільки із сонливістю, але також може бути симптомом різних захворювань. Аномальною частотою позіхання вважається три позіхання протягом 15 хвилин. Надмірне позіхання більш поширене серед людей із порушеннями сну, особливо серед дітей і молодих людей. Крім того, з цим феноменом пов'язані такі клінічні стани, як функціональні розлади травлення, заколисування та гіпоглікемія у пацієнтів із діабетом. Для отримання додаткової інформації зверніться до наданого посилання.