Коли медикаментів недостатньо: роль психологічної терапії у випадку СДУГ (ADHD)

Нові дані ставлять під сумнів традиційний підхід до лікування синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), що базується переважно на медикаментозній терапії, і показують, що психологічні та психосоціальні втручання можуть значно поліпшити довгострокові результати. Систематичний огляд, опублікований у Turkish Journal of Psychiatry (2025), охопив 45 рандомізованих контрольованих досліджень, які оцінювали нефракоментозні методи лікування СДУГ у дітей, підлітків і дорослих.

У 87 % досліджень комбінація медикаментозної терапії з психологічними або психосоціальними втручаннями призводила до вираженого зниження симптомів і поліпшення функціонування. Найефективнішими виявилися когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), програми тренінгу для батьків, навчання соціальних навичок і когнітивна терапія, заснована на усвідомленості (mindfulness). Ці підходи не тільки знижували рівень неуважності та імпульсивності, а й сприяли поліпшенню виконавчих функцій, емоційної регуляції, соціальної адаптації й загальної якості життя.

Програми, орієнтовані на дітей і побудовані на взаємодії між батьками й дітьми із застосуванням поведінкового тренінгу, демонстрували стійкий ефект через місяці після завершення курсу. У дорослих групова КПТ і методи, засновані на усвідомленості, підвищували навички самоврядування, самооцінку й знижували тривожність і депресію. Лише невелика частка досліджень - в основному з вузькими протоколами медикації або обмеженим періодом спостереження - не виявила додаткової користі від психотерапії.

Автори підкреслюють необхідність інтегрованих стратегій лікування, в яких психологічні та психосоціальні втручання доповнюють, а не замінюють медикаменти. Огляд також вказує на прогалину в дослідженнях: незважаючи на наявність глобальних даних, у клінічному контексті Туреччини такі підходи вивчені слабо. Розширення культурно адаптованих і доказово обґрунтованих програм може значно посилити ефективність лікування СДУГ і поліпшити функціональність пацієнтів протягом усього життя.