Який зв'язок між кишечником і легенями?

Порушення у складі мікробіоти кишківника, спричинені генетичними факторами, дієтою та застосуванням антибіотиків, можуть поставити під загрозу місцеві й системні імунні реакції. Цей дисбіоз пов'язаний не тільки із запаленням шлунково-кишкового тракту, а й із захворюваннями дихальних шляхів, такими як астма і хронічна обструктивна хвороба легень. В організмі людини знаходиться величезна кількість мікробів, переважно в кишківнику, кількість яких оцінюється приблизно в 38 трильйонів бактерій. Хоча мікробіота кишківника ретельно вивчається, дослідження мікробіома легень все ще тривають. Варіації між мікробіотом верхніх і нижніх дихальних шляхів ставлять під сумнів актуальність зразків верхніх дихальних шляхів для відображення стану нижніх дихальних шляхів.

Мікробіом впливає на імунний гомеостаз, надсилаючи сигнали й метаболіти для дозрівання імунної системи. Порушення мікробного складу й функцій, відомі як дисбіоз, порушують імунний гомеостаз і корелюють із запальними захворюваннями. Останнім часом увагу було зосереджено на ролі коротколанцюгових жирних кислот (КЦЖК) у кістковомозковому кровотворенні, особливо в мієлопоезі. SCFAs впливають на диференціювання мієлоїдних попередників, сприяючи створенню протизапального середовища у разі алергічних захворювань дихальних шляхів та інших запальних станів. 

Більше того, кровотворення може відбуватися поза кістковим мозком, наприклад, у селезінці або печінці, під час імунної відповіді на патогени. Мікробіота кишечника, можливо, через SCFAs, може сприяти кровотворенню мієлоїдних попередників у селезінці. Вісь кишківник-кістковий мозок-легені пояснює, як мікробіота кишківника і SCFAs регулюють гемопоез, готуючи імунну систему до боротьби з інфекціями й алергічними реакціями. Незважаючи на багатообіцяючі перспективи для майбутніх методів лікування, необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти комплексний вплив мікробних метаболітів на імунну модуляцію на рівні гемопоезу.