Вейпінг канабіноїдів

Цю статтю підготовлено авторами з Університету штату Орегон у США. Їхні дослідження ретельно вивчають хімію розчинників-носіїв для вейпів, ароматизаторів і побічних продуктів, що утворюються. Крім того, автори вивчили процес вейпінгу канабіноїдів, який охоплює різні види вживання, від нагрівання сушеного канабісу до екстракції канабісу з використанням розчинників, які потім змішують із розчинниками-носіями й добавками. Дослідження показують, що вплив і потенційна токсичність значно різняться залежно від цих різних видів вживання. Близько 85% усіх вейперів повідомили про використання продуктів, що містять тетрагідроканабінол (ТГК), основну психоактивну сполуку, що міститься в канабісі. На сьогодні дослідники зареєстрували близько 120 різних фітоканабіноїдів, хоча можуть бути й інші. Ці терпенофенольні сполуки зазвичай мають загальний механізм дії: вони взаємодіють із канабіноїдними рецепторами, модулюючи вивільнення нейротрансмітерів у мозку. Двома найбільш відомими й широко рекламованими канабіноїдами є канабідіол (КБД) і ТГК. Важливо підкреслити, що синтетичні канабіноїди пов'язані зі значно вищим рівнем захворюваності та смертності порівняно з їхніми природними фітоканабіноїдними аналогами. Оскільки виробництво синтетичних канабіноїдів продовжує зростати, збільшується й кількість повідомлень про зловживання та пов'язану з ними токсичність. Викликає тривогу той факт, що, незважаючи на відомі ризики для здоров'я й зростаючу доступність канабісу, багато людей з різних причин продовжують зловживати саме синтетичними аналогами. А приваблює їхня нижча вартість порівняно з канабісом та їхня здатність бути недетектованими під час перевірок на наркотики.