Йод: профілактичне застосування в разі ядерної катастрофи

Радіоактивні ізотопи йоду, як і I131, є продуктами ядерного поділу. У разі ядерної катастрофи існує вірогідність викиду радіоактивного йоду (RI) в атмосферу, утворюючи шлейф або хмару. У тих випадках, коли люди вдихають або ковтають RI, це може призвести до внутрішнього радіаційного опромінення, причому основним реципієнтом є щитоподібна залоза. Ключовим фактором ризику розвитку раку щитоподібної залози в результаті радіаційного впливу є доза радіації, що досягає щитоподібної залози. Важливо зазначити, що діти та підлітки, порівняно з дорослими, стикаються з підвищеним ризиком розвитку радіаційно-індукованого раку щитоподібної залози. Цей підвищений ризик можна пояснити вищою швидкістю абсорбції RI під час розвитку щитоподібної залози, її меншим розміром, що призводить до більш високих доз у тканинах, і відмінностями в харчових звичках. Дослідники з Мілана (Італія) провели описовий огляд, що включає аналіз використання профілактичного йоду в разі ядерної аварії. Як практичний і успішний захисний захід виправданим варіантом прийнято вважати блокування поглинання щитоподібною залозою радіоактивного йоду шляхом перорального введення йодиду калію (KI). Літературні повідомлення доводять, що відбувається значне зниження дози опромінення щитоподібної залози, оцінюване в 40-62%, якщо KI вводять упродовж 1-4 днів із моменту опромінення. Варто зазначити, що ефективність KI у блокуванні поглинання радіоактивного йоду найвища, якщо приймати його незадовго до або після впливу опромінення. Проте слід враховувати як переваги, так і недоліки. Позитивним моментом є те, що побічні ефекти короткострокового використання KI мінімальні. Крім того, за умови правильного зберігання упаковані таблетки можуть зберігати вміст йоду протягом щонайменше п'яти років. Однак важливо враховувати, що термін зберігання обмежений, якщо стабільний йод міститься у формі порошку або водного розчину. Для отримання додаткової інформації ви можете перейти за наданим посиланням.