Вплив харчової алергії від дитинства до дорослого віку

Харчова алергія - це імунна реакція, яка призводить до побічних реакцій під впливом певних продуктів харчування. Ці реакції можуть спричиняти цілу низку симптомів: від гострих алергічних реакцій та анафілаксії до хронічних запальних захворювань, таких як еозинофільний езофагіт й атопічний дерматит. Прояви, тригери і природний перебіг харчової алергії значно різняться з віком, що впливає на діагностику, прогноз і стратегії лікування.
У немовлят і дітей раннього віку найчастішими провокуючими факторами є молоко, яйця та арахіс. Алергія на ці продукти часто минає з віком, але іноді може зберігатися і в дорослому віці. Наприклад, хоча алергія на молоко і яйця часто минає, алергія на арахіс і лісові горіхи, як правило, зберігається. 
Харчові алергії, що виникають у дорослих, як-от алергія на молюски, деревні горіхи й плавникову рибу, підкреслюють природу цих станів, яка розвивається. Майже половина дорослих у США, які страждають на харчову алергію, повідомляють, що їхня алергія почалася в дорослому віці.
Діагностика харчової алергії ґрунтується на виявленні специфічних антитіл IgE за допомогою шкірних прик-тестів, сироваткових тестів і проб з їжею через рот. Епідеміологічні дослідження показують, що в США поширеність харчової алергії у дітей становить 7,6%, а у дорослих - 10,8%. Поширеність і тригери варіюються в усьому світі, до того ж вищі показники спостерігаються в західних країнах.
Лікування харчової алергії передбачає суворе уникнення відомих алергенів, швидке розпізнавання симптомів і готовність лікувати реакції такими ліками, як адреналін. Стратегії ведення з урахуванням віку мають важливе значення, оскільки відповідальність за лікування алергії переходить від осіб, які здійснюють догляд, до дітей і підлітків і, нарешті, до самоконтролю в дорослому віці. Ефективне управління вимагає безперервної освіти та й адаптації до змін на життєвому етапі.