Хірургічна антибіотикопрофілактика: чи ґрунтується клінічна практика на доказах?

Одним із методів запобігання інфекції зони хірургічного втручання ( ІЗХВ) є хірургічна профілактика антибіотиками, ефективність якої доведена в науковій літературі. Однак користь досягається тільки за правильного використання таких критеріїв: передопераційне введення; адекватний вибір протимікробних препаратів на основі хірургічної процедури та збудника, найчастіше спостерігається під час ІЗХВ; введення більш ніж однієї дози під час процедур більшої тривалості; і скасування дози після хірургічного закриття рани. Це описове дослідження було проведено в навчальній лікарні третинної допомоги на 706 ліжок у штаті Сан-Паулу, Бразилія. 7 287 стаціонарних хворих отримали 90 475 антимікробних призначень. З них 71,1% були призначені профілактичні призначення. Найчастіше застосовували цефазолін. Особливо слід відзначити високий рівень використання протимікробних препаратів, зокрема аміноглікозидів, у відділенні ортопедії. Крім того, в отоларингології та хірургії голови й шиї був високий рівень призначень багатьох класів протимікробних препаратів. Автори дійшли висновку, що використання хірургічної антибіотикопрофілактики недоцільне і не відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я або лікарняним протоколам. Детальніше за посиланням.