Саркопенія на знімках: що показують DXA, КТ і МРТ
Чому це важливо: Саркопенію — втрату м’язової маси та сили, пов’язану з віком або хворобою, — часто можна оцінити за дослідженнями, які пацієнт уже має. Огляд 2023 року в журналі RöFo пояснює, як її виявляють за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DXA), КТ, МРТ та УЗД і чому вимірювання м’язів на плановій КТ для стадіювання може змінити ведення онкологічних і хірургічних пацієнтів.
Проблема не лише похилого віку
Саркопенія трапляється приблизно в кожної п’ятої людини у 70 років і приблизно в половини у 75 років, але розвивається й у молодших людей з онкологічними захворюваннями, хронічними хворобами печінки, м’язовою дистрофією або за тривалого лікування глюкокортикоїдами. Її слід відрізняти від кахексії, яку визначають за втратою ваги: понад 5 % за шість місяців або понад 2 % у людей із уже зниженою масою тіла (ІМТ нижче 20 кг/м²) чи із саркопенією. Втрата м’язів у поєднанні з надлишком жирової тканини — саркопенічне ожиріння — пов’язана з кардіометаболічним ризиком і жировою хворобою печінки та трапляється навіть у дітей і підлітків.
Що показує кожен метод
DXA — швидкий, недорогий метод із низькою дозою опромінення: дослідження всього тіла дає близько 1–10 мкЗв. Вона вимірює апендикулярну безжирову масу; порогові значення EWGSOP для низької м’язової маси — індекс апендикулярної безжирової маси нижче 6 кг/м² у жінок і нижче 7 кг/м² у чоловіків. Обмеження — двовимірні зображення, нижча точність при ожирінні чи набряках і різниця результатів між апаратами різних виробників.
КТ вимірює площу та щільність м’язів, зазвичай на рівні хребців L3 або L4, і дає змогу розрахувати індекс скелетної мускулатури (площа м’язів, поділена на квадрат зросту). Стандартом став діапазон щільності від −29 до 150 HU. Доза вища — близько 11 мЗв для черевної порожнини й таза, — але це не має значення, якщо вимірювання отримано з дослідження, виконаного з іншої причини, наприклад для стадіювання пухлини.
МРТ дає змогу без опромінення оцінити якість м’язів: послідовності Dixon кількісно визначають жирову інфільтрацію, а спектроскопія дозволяє відстежувати м’язовий метаболізм. Метод дорогий і тривалий та поки що залишається переважно дослідницьким. УЗД дешеве й відтворюване, але ще не стандартизоване, а надто сильний тиск датчиком може занижувати розміри м’язів.
Залишається прогалина: порогові значення EWGSOP існують лише для DXA та біоімпедансного аналізу, але не для КТ і МРТ.
Де це змінює лікування
В онкології низький індекс м’язової маси за КТ виявляють приблизно в 35–50 % пацієнтів за різних типів пухлин, і він пов’язаний із нижчим виживанням; при раку підшлункової залози в пацієнтів із низькими м’язовими показниками також частіше виникали побічні ефекти хіміотерапії. Перед операціями на підшлунковій залозі низька м’язова маса вказувала на вищий ризик післяопераційних нориць. Втрата м’язів за даними КТ була пов’язана зі смертністю при некротичному панкреатиті, а площа грудних м’язів дозволяла прогнозувати тривалість госпіталізації, інтубацію та летальний наслідок при COVID-19.
Штучний інтелект робить такі вимірювання рутинними. Автоматична сегментація КТ не поступилася ручним вимірюванням, а аналіз 9223 КТ-досліджень за допомогою глибинного навчання прогнозував переломи стегна та смертність не гірше, ніж визнані клінічні шкали ризику.
У цифрах
- ~20 % і ~50 % — частка людей із саркопенією у 70 і 75 років
- <6 і <7 кг/м² — пороги EWGSOP за DXA для низької м’язової маси в жінок і чоловіків
- 1–10 мкЗв проти ~11 мЗв — доза опромінення при DXA всього тіла та при КТ черевної порожнини й таза
- 38 досліджень, 7843 пацієнти — метааналіз, що пов’язав низький м’язовий індекс на момент діагнозу з гіршим виживанням при солідних пухлинах
Для практики
Саркопенія зазвичай оборотна. Основа лікування — прогресивні, індивідуально дібрані силові тренування; тренування рівноваги знижує ризик падінь, а білковий раціон із високим вмістом лейцину, наприклад сироватковий білок, підтримує синтез м’язового білка. Якщо включати вимірювання м’язів до висновків планових КТ — дедалі частіше за допомогою ШІ, — ці заходи можна розпочинати раніше.
Джерело: Vogele D, Otto S, Sollmann N, Haggenmüller B, Wolf D, Beer M, Schmidt SA. Sarcopenia – Definition, Radiological Diagnosis, Clinical Significance. RöFo. 2023;195(5):393–405. doi:10.1055/a-1990-0201