Порушення мікробіому внаслідок хронічного риносинуситу: розкриття ролі дисбіозу в персистуючому запаленні

Хронічний риносинусит (ХРС) характеризується тривалим запаленням носових і навколоносових пазух, часто пов'язаним із порушенням місцевого мікробіома, відомого як дисбіоз. Нещодавні здобутки в молекулярних методах, які не залежать від культур, розширили наше розуміння того, як зміни в мікробіомі сприяють розвитку та персистенції ХРС. Вважається, що цей стан є результатом серії взаємопов'язаних подій, починаючи з порушення видалення слизу, що призводить до створення анаеробних мікродовідів, які сприяють росту певних бактеріальних видів, здатних посилювати запалення.

Дослідження показують зниження мікробного розмаїття в пазухах у пацієнтів із ХРС, із зсувом у бік анаеробних бактерій, таких як Peptoniphilus і Anaerococcus, які можуть процвітати в умовах обмеженого кисню, присутніх у запалених тканинах пазух. Цей дисбаланс може призвести до надмірного росту потенційних патогенів, таких як Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa, що ускладнює результати лікування і сприяє прогресуванню хронічного захворювання. Крім того, вірусні та грибкові спільноти, хоча й вивчені меншою мірою, імовірно, взаємодіють із бактеріальними популяціями складними способами, що також впливає на перебіг ХРС.

Дослідження, що з'являються, показують, що втручання, спрямовані на зміну мікробного складу, як-от пробіотики і модуляція мікробіома, можуть запропонувати нові терапевтичні підходи. Однак багато чого ще належить дізнатися про точну роль цих мікробних спільнот під час ХРС, і необхідні подальші дослідження для розроблення ефективних, персоналізованих стратегій лікування, спрямованих як на дисбіотичний мікробіом, так і на спричинене ним хронічне запалення.