Лікарські засоби, що спричиняють токсичність для печінки

У публікації StatPearls лікарська токсичність розглядається як вирішальний фактор, що призводить до дисфункції печінки. Спровокувати таку патологію можуть численні класи ліків, зокрема нестероїдні протизапальні, протиінфекційні, протиракові, гормональні та психоневрологічні препарати. Серед них ацетамінофен є таким, що найчастіше призводить до пошкодження печінки. Ураження проявляється трьома основними типами: гепатоцелюлярним, холестатичним або змішаним. Це пошкодження може бути або дозозалежним (внутрішнім), або, у більшості випадків, дозонезалежним (ідіосинкразичним). Ацетамінофен, наприклад, зазвичай спричиняє лікарське ушкодження печінки дозозалежним способом. У пацієнтів часто спостерігаються такі симптоми, як стомлюваність, зниження апетиту, дискомфорт в епігастрії та болючість у ділянці печінки. Першим кроком у лікуванні спричиненого лікарськими препаратами ушкодження печінки є припинення прийому підозрюваного препарату. N-ацетилцистеїн виступає як протиотрута у разі отруєння ацетамінофеном. Нині глюкокортикоїди використовують у випадках імуноопосередкованого лікарського ураження печінки, а антигістамінні препарати можуть полегшити свербіж. Більш детальну інформацію про диференціальну діагностику й прогноз медикаментозного ураження печінки можна знайти за вказаним посиланням.