Цифрові біомаркери виявляють втому за хронічних захворювань

Систематичний огляд, опублікований у npj Digital Medicine (2025), оцінив, як цифрові біомаркери, отримані за допомогою носимих і мобільних технологій, корелюють з рівнем втоми у разі хронічних захворювань. В аналіз було включено дані з 50 досліджень за участю 5,573 осіб, які страждають від 15 різних станів, серед яких розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, ХОЗЛ, постковідний синдром, рак і хвороба Паркінсона.

Показники фізичної активності - особливо кількість кроків і помірне/інтенсивне навантаження (MVPA) - виявилися найбільш надійними маркерами тяжкості втоми. Пацієнти з вираженою втомою демонстрували знижений рівень рухливості, більший час, проведений у сидячому положенні, і меншу інтенсивність активності. Також було виявлено сильний зв'язок між втомою і варіабельністю серцевого ритму (HRV), що відображає дисфункцію вегетативної нервової системи за низки захворювань. Навпаки, параметри сну й ходи показали непослідовні результати, що пояснюється невеликими вибірками й методологічною різнорідністю.

Автори підкреслюють, що цифрові біомаркери є об'єктивними, безперервними та екологічно валідними інструментами моніторингу втоми, що долають обмеження суб'єктивних опитувальників. Проте доказова база поки залишається фрагментованою через відмінності в дизайні досліджень, брак поздовжніх даних і обмежену крос-захворювальну валідацію.

Інтеграція даних про фізичну активність, HRV та інші цифрові показники може радикально змінити персоналізоване управління втомою, даючи змогу раннього виявлення функціонального зниження і точніших втручань для пацієнтів із хронічними захворюваннями