Застосування антибіотиків у разі ранових інфекцій, пов'язаних із бойовими діями

У цьому дослідженні вивчаються методи лікування антибіотиками ранових інфекцій кінцівок, пов'язаних із бойовими діями (combat-related extremity wound infections - CEWI), серед військовослужбовців США, які отримали вибухові поранення. В аналіз було включено 267 пацієнтів із CEWI, половина з яких мала супутні інфекції, що не стосуються кінцівок. Використання антибіотиків значно різнилося на різних етапах лікування інфекції, що наголошує на необхідності в стандартизованих керівництвах для поліпшення результатів лікування і раціонального використання протимікробних препаратів.

У період до постановки діагнозу (4-10 днів до постановки діагнозу CEWI) 36% пацієнтів розпочали прийом нового антибіотика, а 28% отримували два або більше антибіотика. Протягом тижня діагностики 78% пацієнтів почали прийом нового антибіотика, водночас 71% отримували комбінації двох або більше антибіотиків. Найпоширенішими антибіотиками були карбапенеми й ванкоміцин. У постдіагностичний період (4-10 днів після постановки діагнозу) 45% пацієнтів розпочали новий режим приймання антибіотиків, до того ж 39% отримували два або більше антибіотики.

Дослідження підкреслює складність лікування CEWI, особливо у випадках політравми,коли у пацієнтів часто спостерігаються множинні інфекції. Відмінності в схемах призначення антибіотиків можуть бути результатом відмінностей у лікарняній політиці, клінічних проявах і перевагах постачальників. Отримані дані свідчать про нагальну необхідність розробки всеосяжних керівництв із клінічної практики, які стосуються як профілактичного, так і терапевтичного використання антибіотиків у разі бойових поранень, щоб скоротити непотрібне використання антибіотиків і поліпшити результати лікування пацієнтів.