Особистісно орієнтована допомога людям, які живуть із деменцією

Особистісно орієнтована допомога передбачає перехід від переважно біомедичної моделі деменції до ширшого біопсихосоціального підходу, який враховує біологічні, психологічні та соціальні обставини конкретної людини. Замість зосередження лише на діагнозі, порушеннях і медичних втручаннях цей підхід ставить у центр допомоги саму людину, її цінності, уподобання, життєву історію, стосунки та збережені здібності.

У вебінарі розглядається практичне впровадження особистісно орієнтованої допомоги людям, які живуть із деменцією. Один із ключових принципів полягає в тому, що допомогу необхідно організовувати разом із людиною, а не лише для неї. Людей із деменцією необхідно слухати, спілкуватися з ними з повагою, надавати можливість висловлювати свої уподобання, брати участь у прийнятті рішень, підтримувати соціальні контакти та залишатися залученими до власного процесу догляду.

Знання людини поза межами її діагнозу представлене як фундаментальна складова ефективної допомоги при деменції. Особиста та сімейна історія, професія, соціальні ролі, спосіб життя, хобі, досягнення, уподобання, антипатії та важливий життєвий досвід допомагають фахівцям і доглядальникам адаптувати підтримку до конкретної людини. Збереження зв’язку зі значущими елементами попереднього способу життя може сприяти підтриманню ідентичності та благополуччя.

У вебінарі наголошується на особистості людини та необхідності зосереджуватися на збережених здібностях, а не виключно на втратах. Навіть за прогресування когнітивних і функціональних порушень можуть зберігатися емоційні реакції, уподобання, стосунки та здатність до значущої діяльності. Тому допомога має підтримувати незалежність і самовизначення якомога довше, а не без потреби замінювати дії, які людина ще може виконувати самостійно.

Вибір, гідність, самовизначення та значуще життя представлені як основні цінності особистісно орієнтованої допомоги. Практичними прикладами є можливість самостійно обирати час пробудження, приймання їжі та сну, одяг і заняття; звернення до людини за ім’ям, якому вона надає перевагу; захист приватності; уникнення інфантилізуючого спілкування; підтримка самостійного приймання їжі, коли це можливо; а також організація особисто значущих занять.

У сесії також порівнюються традиційний інституційний догляд і особистісно орієнтована модель. Замість організації повсякденного життя відповідно до розкладу та правил закладу особистісно орієнтований підхід передбачає адаптацію послуг і роботи персоналу до індивідуальних уподобань. Послідовність у залученні тих самих працівників допомагає формувати знайомство, довіру та стосунки. До прийняття рішень мають залучатися сама людина, яка живе з деменцією, члени сім’ї, доглядальники та персонал.

Важливим компонентом поважного ставлення є мова. У вебінарі рекомендується використовувати формулювання, що підкреслюють особистість людини, зокрема «людина, яка живе з деменцією», замість визначення людини через її захворювання. Також наголошується на необхідності уникати інфантилізуючої, стигматизуючої або принизливої лексики.

Члени сім’ї та неформальні доглядальники є важливою частиною процесу допомоги. Деменція впливає не лише на саму людину, але й на всю сім’ю, тому особистісно орієнтований підхід передбачає комунікацію, співпрацю та підтримку за участю людини з деменцією, її родичів і професійних доглядальників.

У лекції зазначається, що особистісно орієнтовані підходи асоціюються зі зменшенням ажитації, агресивної та іншої складної поведінки, а також із меншою потребою в госпітальному лікуванні та антипсихотичних препаратах і більшою задоволеністю людей, які живуть із деменцією, та осіб, які за ними доглядають. Складна поведінка розглядається як можливий прояв незадоволеної потреби, що підкреслює необхідність розуміти людину, а не реагувати лише на саму поведінку.

Загалом вебінар представляє особистісно орієнтовану допомогу при деменції як культурний і практичний перехід до індивідуалізованого, скоординованого та підтримувального догляду. Збереження ідентичності, гідності, можливості вибору, стосунків, значущої активності та участі у прийнятті рішень залишається центральним протягом усього перебігу деменції.

Запитання та відповіді

Чим особистісно орієнтована допомога відрізняється від традиційного інституційного догляду?

Вона організовує допомогу навколо уподобань, життєвої історії, здібностей і вибору конкретної людини, а не переважно навколо правил і розпорядку закладу. Вона також передбачає спільне прийняття рішень, безперервність роботи доглядальників, повагу до гідності та значущу участь людини.

Чому важливо знати життєву історію людини з деменцією?

Особиста історія, стосунки, професія, спосіб життя, хобі, досягнення, уподобання та антипатії допомагають індивідуалізувати допомогу. Збереження значущих аспектів звичного життя може сприяти підтриманню ідентичності та залученості людини.

Більше матеріалів на цю тему доступно в серії вебінарів та експертних лекцій International Association of Gerontology and Geriatrics (IAGG): link

*Матеріал надано International Association of Gerontology & Geriatrics (IAGG) та Federation of Geriatric Education (FGE)

Спікери

Цілі навчання