Консолідовані рекомендації ВООЗ щодо туберкульозу, модуль 1: профілактика – профілактичне лікування туберкульозу, друге видання

Ключові положення

• Друге видання (2024) містить 21 рекомендацію, що охоплює весь каскад превентивного лікування туберкульозу (TB preventive treatment, TPT): виявлення груп ризику, виключення активного ТБ, тестування на туберкульозну інфекцію та вибір схеми.
• Дорослі та підлітки з ВІЛ, у яких активний ТБ малоймовірний, мають отримувати превентивне лікування в межах допомоги при ВІЛ, навіть якщо тестування на туберкульозну інфекцію недоступне.
• Домашні контакти віком до 5 років осіб із бактеріологічно підтвердженим туберкульозом легень мають отримувати превентивне лікування після виключення активного ТБ; старшим дітям, підліткам і дорослим його можна призначати.
• Нове: контактам із туберкульозом з множинною лікарською стійкістю або стійкістю до рифампіцину (МР/РР-ТБ) слід призначати левофлоксацин щодня протягом 6 місяців.
• Рекомендовані схеми незалежно від ВІЛ-статусу: ізоніазид щодня 6 або 9 місяців, рифапентин з ізоніазидом щотижня 3 місяці або ізоніазид з рифампіцином щодня 3 місяці.

Огляд

Ця настанова ВООЗ визначає, кому показане превентивне лікування ТБ, як попередньо виключити активний ТБ, як тестувати на туберкульозну інфекцію та які схеми застосовувати. Вона замінює видання 2020 року; більшість рекомендацій майже не змінилися, а головна зміна — левофлоксацин щодня 6 місяців як превентивне лікування для осіб, які контактували з МР/РР-ТБ, у всіх умовах з певними застереженнями. За оцінками, близько чверті населення світу інфіковано M. tuberculosis, і в середньому у 5-10% інфікованих протягом життя розвивається активний ТБ, зазвичай у перші 5 років. Ефективність сучасних схем превентивного лікування становить від 60% до 90%. Цей огляд ґрунтується на резюме та вступі настанови.

Кому показане превентивне лікування

Люди з ВІЛ: дорослі та підлітки, у яких активний ТБ малоймовірний, мають отримувати превентивне лікування, зокрема ті, хто отримує антиретровірусну терапію, вагітні та особи, які раніше лікувалися від ТБ, незалежно від ступеня імуносупресії. Немовлята до 12 місяців з ВІЛ, які контактували з хворим на ТБ, мають отримувати превентивне лікування, а дітям з ВІЛ від 12 місяців його слід пропонувати в умовах високої передачі ТБ незалежно від контакту. Діти з ВІЛ, які завершили лікування ТБ, можуть отримувати превентивне лікування.

Інші групи ризику: людей, які починають терапію інгібіторами фактора некрозу пухлини, отримують діаліз, готуються до трансплантації органа або гематологічної трансплантації чи мають силікоз, слід систематично тестувати та лікувати від туберкульозної інфекції. Це можна розглядати для ув'язнених, медичних працівників, іммігрантів із країн з високим тягарем ТБ, бездомних і людей, які вживають наркотики.

Виключення активного ТБ

Дорослих і підлітків з ВІЛ слід обстежувати за клінічним алгоритмом: за відсутності поточного кашлю, гарячки, втрати ваги та нічної пітливості активний ТБ малоймовірний. Також можна використовувати рентгенографію грудної клітки, C-реактивний білок з порогом понад 5 мг/л або молекулярні швидкі діагностичні тести, рекомендовані ВООЗ (molecular WHO-recommended rapid diagnostic tests, mWRD). У ВІЛ-негативних домашніх контактів від 5 років та в інших групах ризику відсутність симптомів ТБ і патологічних змін на рентгенограмі можна використовувати для виключення активного ТБ. Близьких контактів до 15 років слід обстежувати на кашель, гарячку або погане збільшення ваги, за допомогою рентгенографії грудної клітки або обома способами.

Тестування на інфекцію та схеми лікування

Можна використовувати туберкулінову шкірну пробу (tuberculin skin test, TST) або тест вивільнення інтерферону гамма (interferon-gamma release assay, IGRA); також можна застосовувати нові шкірні тести на основі антигенів Mycobacterium tuberculosis (antigen-based skin tests, TBST). Альтернативні схеми, які можна застосовувати незалежно від ВІЛ-статусу: рифапентин з ізоніазидом щодня 1 місяць або рифампіцин щодня 4 місяці. Таблицю дозувань перенесено до операційного посібника ВООЗ з превентивного лікування ТБ.

Що змінилося порівняно з 2020 роком

Відкликано дві рекомендації: проти систематичного тестування та лікування туберкульозної інфекції у людей з діабетом, тих, хто вживає алкоголь, курців і людей з недостатньою масою тіла, а також щодо 36 місяців ізоніазиду для людей з ВІЛ в умовах високої передачі. З настанови ВООЗ зі скринінгу на ТБ 2021 року додано рекомендації щодо нових інструментів скринінгу та скринінгу контактів та інших груп ризику, а рекомендацію щодо схем поділено на сильно та умовно рекомендовані варіанти.

Часті запитання

Чи обов'язковий тест на туберкульозну інфекцію перед превентивним лікуванням?

Не завжди. Тестування бажане, коли це можливо, але дорослі та підлітки з ВІЛ і домашні контакти до 5 років мають отримувати превентивне лікування, навіть якщо тестування недоступне.

Що рекомендовано контактам хворих на МР/РР-ТБ?

Левофлоксацин щодня протягом 6 місяців як превентивне лікування. Це головна нова рекомендація другого видання.

Які методи допомагають виключити активний ТБ у людей з ВІЛ перед превентивним лікуванням?

Скринінг симптомів (поточний кашель, гарячка, втрата ваги або нічна пітливість), а також рентгенографія грудної клітки, C-реактивний білок понад 5 мг/л або молекулярні швидкі тести, рекомендовані ВООЗ.

Джерело

World Health Organization. WHO consolidated guidelines on tuberculosis. Module 1: prevention - tuberculosis preventive treatment, second edition. Geneva: World Health Organization; 2024. ISBN: 978-92-4-009619-6. Відкритий доступ за ліцензією CC BY-NC-SA 3.0 IGO. Короткий виклад підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації; він не замінює повний текст або медичну консультацію.