Оновлення сучасної діагностики ГЕРХ: Ліонський консенсус 2.0
Ключові положення
- Для діагнозу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), що потребує дій (actionable GERD), потрібні переконливі пов'язані з рефлюксом зміни під час ендоскопії та/або патологічні результати моніторингу рефлюксу (пороги Lyon) у поєднанні з відповідними обтяжливими симптомами.
- Езофагіт ступеня B за Лос-Анджелеською класифікацією (LA) тепер вважають переконливою ознакою ГЕРХ поряд зі ступенями LA C і D, підтвердженим біопсією стравоходом Барретта та пептичною стриктурою.
- За недоведеної ГЕРХ дослідження проводять без антисекреторної терапії; за наявності можливості перевагу надають тривалій бездротовій pH-метрії (96 годин).
- За доведеної ГЕРХ зі стійкими симптомами pH-імпедансометрію проводять на тлі оптимізованої терапії; час кислотної експозиції (acid exposure time, AET) понад 4% у поєднанні з понад 80 епізодами рефлюксу на добу свідчить про рефрактерну ГЕРХ, що потребує дій.
- Критерії з низькою ефективністю, як-от індекс пострефлюксної індукованої ковтанням перистальтичної хвилі та рутинний аналіз біоптатів, вилучено.
Огляд
Ліонський консенсус 2.0 є міжнародним експертним оновленням критеріїв, що підтверджують і виключають діагноз ГЕРХ. Він розмежовує недоведену та доведену ГЕРХ для вибору діагностичної стратегії й описує, які симптоми з високою чи низькою ймовірністю пов'язані з рефлюксом.
Методи та симптоми
Основна та робоча групи з 21 учасника (20 з правом голосу) оцінювали положення за методологією RAND/UCLA за 9-бальною шкалою; усі підсумкові положення досягли порогу згоди 80%. Типові симптоми включають печію, стравохідний біль у грудях і регургітацію. Хронічний кашель і свистяче дихання мають низький, але можливий зв'язок із рефлюксом, а захриплість, відчуття клубка в горлі, нудота, біль у животі та інші диспептичні симптоми за відсутності типових симптомів малоймовірно пов'язані з рефлюксом. Самих лише типових симптомів може бути достатньо для пробної антисекреторної терапії, але для інших категорій симптомів, у пацієнтів без відповіді на інгібітори протонної помпи (ІПП), а також перед інвазивним чи тривалим медикаментозним лікуванням пропонується первинне дослідження стравоходу. Через ефект плацебо 10-25% відповідь на емпіричну пробу ІПП сама по собі недостатня для переконливого діагнозу.
Ендоскопія
Езофагіт ступеня LA A залишається пограничною ознакою. За недоведеної ГЕРХ ендоскопію для максимальної діагностичної цінності слід проводити через 2-4 тижні після відміни ІПП. Езофагіт ступеня LA B, C або D чи рецидивна пептична стриктура на тлі оптимізованої терапії ІПП вказують на рефрактерну ГЕРХ. Грижа стравохідного отвору діафрагми є підтримувальною ознакою. Рутинна біопсія стравоходу не рекомендована, якщо немає дисфагії чи ендоскопічної підозри на еозинофільний езофагіт.
Пороги моніторингу рефлюксу
Під час бездротової pH-метрії AET менше 4,0% в усі дні за негативного зв'язку рефлюкс-симптом виключає ГЕРХ, а такий самий AET за позитивного зв'язку відповідає критеріям гіперчутливості до рефлюксу. AET понад 6,0% щонайменше протягом 2 днів є діагностичним для ГЕРХ; будь-який інший результат вважають непереконливим. Під час pH-імпедансометрії без ІПП загальний AET понад 6% є діагностичним. Менше 40 епізодів рефлюксу на добу є додатковою ознакою проти патологічної ГЕРХ, 40-80 епізодів як окремий показник непереконливі, понад 80 епізодів є додатковою ознакою ГЕРХ. Середній нічний базальний імпеданс менше 1500 Ом є додатковою ознакою ГЕРХ, а понад 2500 Ом свідчить проти неї. pH-імпедансометрія без терапії особливо корисна за надмірної відрижки, підозри на румінацію чи легеневих симптомів.
Часті запитання
Чи достатньо емпіричної проби ІПП для діагнозу ГЕРХ?
Емпірична проба доречна за типових симптомів без тривожних ознак, але сама лише відповідь на неї не дає переконливого діагнозу.
Що означає AET від 4% до 6%?
Це непереконливий результат; для рішення про потребу в лікуванні ГЕРХ потрібні додатковий клінічний контекст і дані інших досліджень.
Чи є езофагіт ступеня LA A переконливою ознакою?
Ні. Він залишається пограничною ознакою, а в пізніших дослідженнях езофагіт ступеня A виявляли в 5-7,5% здорових осіб.
Джерело
Gyawali CP, Yadlapati R, Fass R, Katzka D, Pandolfino J, Savarino E, et al. Updates to the modern diagnosis of GERD: Lyon consensus 2.0. Gut 2024;73(2):361-371. doi:10.1136/gutjnl-2023-330616. Відкритий доступ за ліцензією CC BY-NC 4.0; статтю було виправлено після публікації Online First. Це резюме підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації і не замінює повний текст чи медичну консультацію.