Грудопоперекові переломи без неврологічних порушень: огляд діагностики та лікування

Огляд

Цей огляд, опублікований в EFORT Open Reviews у 2016 році, присвячений переломам грудопоперекового відділу хребта в пацієнтів без неврологічних порушень. Такі травми трапляються часто, переважно внаслідок дорожньо-транспортних пригод і падінь із висоти, проте єдиного протоколу їх ведення досі немає. Автори аналізують роль візуалізації, цінність класифікацій і доказову базу консервативного та хірургічного лікування.

Променева діагностика

Для оцінки стабільних ушкоджень, як-от компресійних і легких вибухових переломів, зазвичай достатньо рентгенографії та КТ, яку в пацієнтів із поєднаною травмою виконують рутинно. МРТ виявляє ушкодження м'яких тканин і зв'язок, які КТ може пропустити, і здатна змінити як класифікацію перелому, так і тактику лікування. Водночас МРТ може переоцінювати ушкодження заднього зв'язкового комплексу й призводити до надмірного лікування стабільних травм. Автори доходять висновку, що МРТ не є обов'язковою при кожному переломі.

Класифікації

Застосовували різні системи: трьохколонну концепцію Дені, класифікацію AO-Magerl і класифікацію розподілу навантаження. Згодом з'явилася шкала тяжкості, що поєднувала морфологію перелому, цілісність зв'язкового комплексу та неврологічний статус. Її критикували за недооцінку частини уламкових вибухових переломів, і зрештою її об'єднали із системою AO в класифікацію AOSpine. На думку авторів, жодна з наявних систем не враховує всіх чинників, що впливають на результат.

Консервативне та хірургічне лікування

Консервативне лікування пропонують при стабільних переломах без суттєвого ушкодження задніх кісткових і зв'язкових структур. Жоден протокол іммобілізації не довів переваги, а рандомізовані дослідження не показали користі корсета порівняно з лікуванням без нього. Обов'язковим є ретельне амбулаторне спостереження; у разі наростання деформації чи болю слід розглянути операцію. Хірургічне лікування показане при нестабільних вибухових переломах з ушкодженням зв'язок, флексійно-дистракційних травмах і переломовивихах. Задні доступи супроводжуються меншою кількістю ускладнень, ніж передні чи комбіновані. Черезшкірні методики дають добрі результати, особливо при поєднаній травмі, коли може бути корисною рання стабілізація.

Практичне значення

Метааналізи та Кокранівський огляд не знайшли достатніх доказів переваги хірургії над неоперативним лікуванням вибухових переломів без неврологічного дефіциту, а віддалені результати рандомізованого дослідження навіть виявилися кращими щодо болю та функції при неоперативному підході. Тому тактику слід обирати індивідуально, а в разі операції перевагу надають менш інвазивним заднім методикам.