Синдром грудної апертури: огляд для первинної діагностики

Загальні відомості

Цей огляд опубліковано в Journal of Osteopathic Medicine у 2022 році Каванною та співавторами. У ньому узагальнено відомості про синдром грудного виходу — групу станів, за яких нерви та судини між шиєю і рукою зазнають здавлення. Його симптоми поширені та часто сприймаються за інші діагнози. Автори здійснили пошук у PubMed за методологією PRISMA і використали 187 статей для розгляду причин, даних огляду та лікування.

Форми та причини

Здавлення може відбуватися в драбинчастому трикутнику, реброво-ключичному просторі або просторі малого грудного м'яза. Причини бувають вродженими (наприклад, шийне ребро), травматичними (хлистова травма, дорожні аварії) або функціональними (повторюване навантаження на руку). Виділяють три форми: нейрогенну (близько 95 % хірургічних випадків), венозну (близько 3 %) та артеріальну (близько 1 %). Нейрогенна форма частіше трапляється в жінок, венозна — у чоловіків.

Діагностика

Типові симптоми — біль і парестезії в шиї, плечі, руці та кисті, іноді з потиличним головним болем. Діагноз клінічний. Найкращим первинним скринінговим тестом вважають тест натягу верхньої кінцівки, оскільки негативний результат свідчить проти здавлення плечового сплетення, а за позитивного результату слід виконати тест із піднятими руками. Тест Адсона сам по собі має низьку специфічність. Рентгенографія, УЗД, МРТ, КТ або МР-ангіографія та електроміографія допомагають відрізнити нейрогенні форми від судинних і виключити інші причини.

Лікування

Початкове лікування нейрогенної форми консервативне: лікувальна фізкультура з розтяжкою, корекцією постави та ковзанням нервів, остеопатична мануальна терапія, ін'єкції та лікарські препарати. Доказів небагато, здебільшого це ретроспективні спостереження та описи випадків, рандомізованих досліджень не знайдено, тому жоден підхід не можна назвати найкращим. Операцію резервують для випадків без відповіді на лікування. Венозна й артеріальна форми потребують термінової оцінки через ризик ішемії кінцівки та лікуються антикоагулянтами, тромболізисом і хірургічною декомпресією.