Патологія та лікування деформацій малого пальця стопи

Загальні відомості

Огляд присвячений деформаціям другого–п'ятого пальців стопи — частій причині болю, мозолів, проблем із взуттям і труднощів під час ходьби. Описано нормальну анатомію та біомеханіку пальців. Малі пальці розподіляють навантаження з головками плеснових кісток, а підошовна фасція та підошовна пластинка біля основи кожного пальця утримують їх у контакті з опорою під час ходьби. Автори пропонують алгоритми лікування, зазначаючи, що доказова база складається переважно з ретроспективних серій спостережень за дуже малої кількості рандомізованих досліджень.

Види та причини

За молоточкоподібної деформації згинається суглоб біля кінчика пальця, за молоткоподібної — середній суглоб. Кігтеподібний палець перерозігнутий біля основи та зігнутий в обох дистальних суглобах. Перехрещений палець відхиляється вбік над сусіднім, найчастіше це другий палець. Деформації виникають через дисбаланс між сухожилками та дрібними м'язами, які згинають і розгинають пальці. Сприяють їм тісне взуття або взуття на високих підборах, вальгусна деформація першого пальця, запальні артрити, цукровий діабет, нервово-м'язові захворювання та травми. Коли підошовна пластинка розтягується або розривається, основа пальця стає нестабільною, навантаження зміщується на головки плеснових кісток і спричиняє біль у передньому відділі стопи.

Обстеження

Анамнез охоплює перенесені травми, діабет, артрит, неврологічні захворювання, кровообіг, взуття та очікування пацієнта. Під час огляду оцінюють, гнучка чи фіксована кожна деформація, перевіряють стабільність суглоба біля основи пальця, шукають мозолі та деформації першого пальця й решти стопи. Стандартом є рентгенографія з навантаженням, а МРТ або УЗД дають змогу виявити розриви підошовної пластинки.

Лікування

Спочатку застосовують консервативні заходи: ширше взуття з глибоким носком, захисні чохли й накладки, розвантажувальні устілки, тейпування та ін'єкцію при запаленні суглоба. Якщо потрібна операція, ключовий принцип — спочатку виправити та стабілізувати суглоб біля основи пальця, а потім деформації дистальніше. Для основи пальця використовують реліз м'яких тканин, транспозицію сухожилків, відновлення підошовної пластинки та вкорочувальні остеотомії плеснових кісток, для дрібних суглобів — перетин сухожилків, резекцію суглоба або артродез. Супутні деформації, наприклад вальгусну деформацію першого пальця, також коригують, щоб запобігти рецидиву. Ускладнення — тугорухомість, рецидив, утрата хапальної функції пальця та «плаваючий» палець, що не торкається опори. Перехрещений палець виправити найважче, і в ослаблених літніх пацієнтів ампутація пальця може бути кращим варіантом. Малоінвазивні методики застосовують дедалі ширше, але якісних досліджень поки бракує.