Переломи крижової кістки: проблеми та шляхи вирішення

Ключові положення

• Переломи крижової кістки (os sacrum) виникають після високоенергетичної травми в молодих і після незначних падінь у літніх людей з остеопорозом; частота неостеопоротичних переломів становить близько 2,1 на 100 000.
• 25–70 % таких переломів пропускають або діагностують пізно. Звичайні рентгенограми можуть не виявити до 50 %, тому за збереженої підозри потрібні КТ (чутливість 68–88 %) або МРТ (98 %).
• Стабільні переломи лікують спокоєм, знеболенням і раннім підйомом; нестабільність, зміщення понад 10 мм, ушкодження тазового кільця (pelvic ring) чи неврологічні порушення свідчать на користь операції.
• Ризик неврологічного ушкодження зростає з 6 % у зоні I за Denis до 28 % у зоні II і 56 % у зоні III.
• Зрощення триває 8–12 тижнів; ускладнення сягають 40–50 % за деяких типів, а смертність упродовж 12 місяців за низькоенергетичних переломів — близько 28 %.

Огляд

Перелом крижової кістки — це перелом кістки, яка з'єднує хребет із тазовим кільцем і забезпечує близько 60 % стабільності таза. Травма трапляється нечасто й легко залишається непоміченою, тому потрібні висока настороженість і КТ чи МРТ. Стабільні переломи лікують без операції, а нестабільні фіксують гвинтами або попереково-тазовою фіксацією (lumbopelvic fixation).

Хто хворіє та як класифікують переломи

Переломи виникають у молодих людей після дорожніх аварій і падінь із висоти та в літніх людей з остеопорозом після незначної травми. Жодна класифікація не охоплює всіх випадків. Переломи описують за енергією травми, зв'язком з ушкодженням тазового кільця (AO/OTA, Young–Burgess і, для низькоенергетичних травм, Fragility Fracture of the Pelvic ring), морфологією та локалізацією. U-, H- і лямбдоподібні форми вказують на спінально-тазову дисоціацію (spinopelvic dissociation).

Діагностика

Після високоенергетичної травми шукають біль у сідниці, синці, зміну чутливості промежини, порушення функції сфінктерів і дефіцит у нижніх кінцівках. Низькоенергетичні переломи спричиняють неспецифічний біль у попереку. Якщо рентгенограми негативні, а біль триває, радять КТ, а МРТ найчутливіша, особливо за переломів від недостатності та стресових переломів. Кровотеча та нестабільність таза потребують негайної допомоги.

Лікування

Консервативне лікування — спокій, знеболення та рання мобілізація за переносимості. Показник за Lumbosacral Injury Classification System понад 4 також указує на операцію. Основні хірургічні варіанти — задня фіксація таза (клубово-крижові гвинти, iliosacral screws; трансакральні гвинти, transsacral screws; трансилікальні місткові системи, transiliac bridging) і попереково-тазова фіксація, зокрема трикутний остеосинтез (triangular osteosynthesis), а за ушкоджень переднього кільця додають передню фіксацію. За можливості віддають перевагу малоінвазивним методам.

Часті запитання

Чому переломи крижової кістки часто пропускають?

Вони трапляються нечасто, проявляються по-різному й нерідко непомітні на звичайних рентгенограмах, які пропускають до 50 %. Якщо після негативної рентгенограми біль триває, слід виконати КТ або МРТ.

Коли потрібна операція?

Операцію розглядають за нестабільних або зміщених (понад 10 мм) переломів, переломів з ушкодженням тазового кільця та переломів з неврологічними порушеннями. Стабільні й неповні переломи лікують без операції.

Як довго зростається перелом крижової кістки?

Зрощення триває 8–12 тижнів, частота зрощення — 85–90 %. Неврологічні ушкодження часто покращуються з часом, але повне відновлення спостерігається менш ніж у половини пацієнтів.

Джерело

Santolini E, Kanakaris NK, Giannoudis PV. Sacral fractures: issues, challenges, solutions. EFORT Open Reviews 2020;5(5):299-311. DOI 10.1302/2058-5241.5.190064. Відкритий доступ (CC BY-NC 4.0). Ця сторінка — резюме, підготовлене Medpresso на основі оригінальної публікації. Вона не замінює повного тексту статті чи медичної консультації.