Медикаментозне лікування депресії

Загальні відомості

Цей систематичний огляд опубліковано в журналі PLOS ONE у 2020 році Габріель та співавторами. У ньому порівнюються рекомендації клінічних настанов щодо медикаментозного лікування депресії у дорослих. Депресією страждають понад 300 мільйонів людей у світі, і з нею пов'язана більшість із 800 000 самогубств щороку. Настанови покликані покращувати допомогу, проте на них можуть впливати економічні та соціокультурні чинники, тому їхні рекомендації не завжди збігаються.

Методи

Автори здійснили пошук у MEDLINE, Embase, Кокранівській бібліотеці та на 12 сайтах з настановами щодо документів, опублікованих у 2011–2016 роках, а у квітні 2019 року оновили пошук. Якість оцінювали за шкалою AGREE II. Докладно проаналізовано шість настанов: чотири з оцінкою не менше 80 % за критерієм суворості розроблення (Чилі, Колумбія, NICE в Англії та ICSI в США), а також широко використовувані CANMAT і APA. Рекомендації згруповано на загальні принципи лікування (суїцидальний ризик, гостра фаза, продовження та підтримувальна терапія, відміна), лікування пацієнтів без відповіді на терапію та лікування підтипів депресії.

Основні результати

Усі шість настанов визнавали інгібітори зворотного захоплення серотоніну препаратами першої лінії, але лише половина торкалася суїцидального ризику, пов'язаного з початком медикаментозної терапії. CANMAT додатково включало агомелатин, мілнаципран і міансерин до варіантів першої лінії, а колумбійська настанова — амітриптилін з економічних міркувань. У разі часткової відповіді або її відсутності всі настанови радили коригувати дозу чи змінювати препарат, а більшість пропонувала посилення антипсихотиком, хоча сила рекомендацій і рівень доказовості різнилися, особливо щодо літію та гормонів щитоподібної залози. Найбільш узгодженими були рекомендації при психотичній депресії (антипсихотик у поєднанні з антидепресантом), тоді як каталептична, атипова, меланхолійна, сезонна, соматична та змішана форми розглядалися лише в частині настанов.

Значення для практики

Настанови загалом погоджуються в базових питаннях, але розходяться у важливих деталях, тому рекомендації будь-якої окремої настанови слід застосовувати обережно. На думку авторів, кожна настанова має містити вказівки щодо суїцидального ризику в перші тижні прийому антидепресантів.