Лікування важкої черепно-мозкової травми (перші 24 години)

Загальні відомості

Ці настанови опубліковано у 2018 році в журналі Anaesthesia Critical Care & Pain Medicine Французьким товариством анестезії та інтенсивної терапії (SFAR) спільно з Anarlf, SFMU, SFN, GFRUP та Adarpef. Вони оновлюють французькі рекомендації 1998 року щодо ведення пацієнтів у перші 24 години після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) з урахуванням досягнень у моніторингу всередині мозку, керуванні церебральним перфузійним тиском і лікуванні внутрішньочерепної гіпертензії. Легкі та середньої тяжкості ЧМТ і подальше лікування не розглядаються.

Методи

Експерти використали метод GRADE і два раунди Дельфі та підготували 32 рекомендації з 11 тем: 10 сильних, 18 слабких і 4 думки експертів. За всіма досягнуто сильної згоди.

Ключові рекомендації

Тяжкість оцінюють за шкалою коми Глазго, насамперед за руховою відповіддю, а також за розміром і реакцією зіниць. Необхідно виявляти й усувати вторинні ушкоджувальні чинники, передусім гіпотонію та гіпоксемію. Пацієнтів має вести догоспітальна медична бригада, а потім їх слід доправити до центру з нейрохірургією. Вентиляцію контролюють із капнографією, а КТ голови та шиї виконують без зволікання. Моніторинг внутрішньочерепного тиску пропонується в певних ситуаціях, наприклад за КТ-ознак підвищеного тиску. Церебральний перфузійний тиск індивідуалізують або підтримують на рівні 60–70 мм рт. ст. за відсутності мультимодального моніторингу. Загрозливу внутрішньочерепну гіпертензію лікують манітолом або гіпертонічним розчином натрію хлориду, тоді як тривала гіпокапнія, 4 % альбумін, високі дози кортикостероїдів і рутинна протиепілептична профілактика не рекомендуються. Рівень глюкози крові підтримують приблизно в межах 8–10 ммоль/л.

Множинна травма та діти

За множинної травми КТ усього тіла розглядають після стабілізації гемодинаміки, а нетермінових операцій із крововтратою за внутрішньочерепної гіпертензії уникають. У дітей пропонується моніторинг внутрішньочерепного тиску, мінімальні цільові значення перфузійного тиску залежать від віку, а лікування слід проводити в дитячому травмацентрі або в дорослому центрі з педіатричним досвідом.