Лікування перфорації рогівки ока: оновлення

Огляд

Огляд, опублікований в Indian Journal of Ophthalmology у 2020 році, присвячений перфорації рогівки — потенційно катастрофічному наслідку станів, що спричиняють її розплавлення. Причини поділяють на травматичні та нетравматичні. До нетравматичних належать інфекції (бактеріальні, грибкові, вірусні та паразитарні) і неінфекційні стани, зокрема тяжкий синдром сухого ока та автоімунні захворювання. Потрібне швидке втручання, щоб відновити цілісність ока та запобігти таким ускладненням, як ендофтальміт, хоріоїдальний крововилив і глаукома. Вибір методу залежить від розміру, локалізації та причини перфорації, а лікування часто проводять у кілька етапів.

Тканинні клеї

Синтетичний клей підходить для невеликих перфорацій далеко від лімба. Його краще наносити в операційній і вкривати бандажною контактною лінзою; він також може зупинити розплавлення строми, що триває. До недоліків належать токсичність для тканин, підвищення внутрішньоочного тиску та інфекція. Біологічний фібриновий клей менш токсичний і повністю розсмоктується, але руйнується швидше й не має антибактеріальної дії. Модифіковані техніки дають змогу застосовувати клей і при дещо більших дефектах.

Тканинні трансплантати

Кон'юнктивальні клапті сприяють загоєнню, але спричиняють вростання судин у рогівку, що підвищує ризик відторгнення, якщо згодом знадобиться пересадка. Амніотична мембрана, часто в кілька шарів, є джерелом чинників росту та зменшує запалення; вона особливо корисна при центральних перфораціях. Клапоть із тенонової капсули — це власна тканина пацієнта. Ним можна закрити більші перфорації, коли клей не підходить, без ризику відторгнення й без потреби в донорській тканині.

Кератопластика

Великі перфорації зазвичай потребують тектонічної кератопластики наскрізним, пошаровим трансплантатом або латкою. Пошарові техніки застосовують дедалі частіше, оскільки відторгнення при них виникає рідше. При інфекційному кератиті лікувальна кератопластика також видаляє інфіковану тканину. В огляді описано методики, що дають змогу зберегти райдужку, коли вона тампонує перфорацію, а також підходи при стерильному розплавленні та периферичних перфораціях. Розглянуто й використання донорської тканини, що залишилася після інших операцій на рогівці.

Практичне значення

Невеликі дефекти часто вдається закрити клеєм, клаптем із тенонової капсули або амніотичною мембраною, тоді як великі можуть потребувати термінової кератопластики. Щоб розв'язати проблему нестачі донорських рогівок, розробляють біоінженерні тканини.