Клінічне та радіологічне дослідження нестабільності плечового суглобу

Огляд

У цьому огляді в EFORT Open Reviews (Stefaniak et al., 2020) описано, як оцінювати кісткові дефекти суглобової западини лопатки (гленоїда) та головки плечової кістки в пацієнтів із передньою нестабільністю плечового суглоба. Виявлення та вимірювання цих дефектів важливе для передопераційного планування, оскільки втрата кісткової тканини з одного або обох боків підвищує ризик рецидиву нестабільності після м'якотканинної стабілізації.

Анамнез

Автори перелічують чинники, пов'язані з вищим ризиком рецидиву: чоловіча стать, молодший вік під час першого вивиху, збільшення кількості вивихів, контактні види спорту, фізична праця та епілепсія.

Фізикальне обстеження

Такі знахідки, як позитивний «кістковий» тест побоювання (bony apprehension test), відчуття заклинювання та крепітація під час рухів у плечовому суглобі, можуть вказувати на кістковий дефіцит.

Візуалізація

Рентгенографія в передньо-задній та аксіальній проєкціях дає змогу виявити окремі кісткові ушкодження при рецидивній передній нестабільності. Комп'ютерна томографія з мультипланарними реконструкціями та тривимірною візуалізацією дає змогу не лише виявити, а й кількісно оцінити дефекти гленоїда та головки плеча, а також їхню взаємодію як біполярного ушкодження, зокрема визначити, чи є ушкодження Гілла–Сакса «зачіпним» (engaging) і чи розташоване воно в межах гленоїдального треку (on-track) чи поза ним (off-track). МРТ швидко розвивається і може забезпечити порівнянну точність оцінки кісткової тканини без променевого навантаження.

Клінічне значення

Поєднання анамнезу, обстеження та відповідної візуалізації допомагає хірургові вирішити, чи буде достатньо лише м'якотканинної стабілізації, чи слід розглянути втручання на кісткових структурах.

Чому це важливо

Передній вивих плеча трапляється часто, особливо в молодих та активних людей, а рецидиви можуть обмежувати заняття спортом, роботу й повсякденне життя. Розпізнавання значущої втрати кісткової тканини до операції допомагає уникнути повторних втручань і обрати процедуру, яка з найбільшою ймовірністю забезпечить стійку стабільність.

Для кого

Ортопеди-травматологи та хірурги плечового суглоба, лікарі спортивної медицини та фахівці з променевої діагностики опорно-рухового апарату.