Келоїди: огляд терапевтичного лікування

Ключові положення

• Келоїди виходять за межі вихідної рани й не регресують; досі немає еталонного методу з незмінно низькою частотою рецидивів, тому лікування комбіноване.
• Внутрішньовогнищевий тріамцинолону ацетонід (10-40 мг/мл кожні 4-6 тижнів) залишається найпоширенішим методом першої лінії; частота рецидивів близько 33% через рік і 50% через 5 років.
• Тріамцинолон у поєднанні з 5-фторурацилом за даними метааналізу ефективніший за самий тріамцинолон.
• За самого висічення рецидиви перевищують 50%; брахітерапія після висічення дала найменшу частоту рецидивів (15%) проти 23% за рентгенівського та електронного опромінення.
• За келоїдів вушної раковини компресійна терапія після висічення в спостережних дослідженнях давала 6,7%-10,6% рецидивів, а тріамцинолон після висічення — 15,4%.

Огляд

Огляд об'єднує описові та систематичні огляди й метааналізи 2016-2019 років щодо лікування келоїдів. Чинники ризику — особистий або сімейний анамнез, темна шкіра, вагітність, пубертат і травми над кістковими виступами; частота в латиноамериканців та афроамериканців становить від 4,5% до 16%. Келоїди часто болючі й сверблять, спричиняючи функціональні та психологічні проблеми.

Медикаментозне лікування

Після висічення місцевий мітоміцин C давав 16,5% рецидивів, а 5% крем іміквімоду — 24,7%. Внутрішньовогнищевий блеоміцин давав від 0% до 50% рецидивів залежно від терміну спостереження й в одному дослідженні в людей із темною шкірою спричиняв гіперпігментацію в 71,4% випадків. Інтерферон, ботулотоксин A та екстракт цибулі дали неоднозначні результати, а метааналізи доходять висновку, що силікон неефективний для профілактики келоїдів, хоча може покращувати колір і товщину рубця.

Лазери та кріотерапія

Частота рецидивів становила 22% через 8 місяців за лазера Er:YAG і 25%-52,9% за лазера Nd:YAG залежно від локалізації; лазер Nd:YAG може бути варіантом для темних фототипів. Імпульсний лазер на барвнику або CO2-лазер у поєднанні з тріамцинолоном покращували результати. Внутрішньовогнищева кріотерапія зменшувала об'єм, біль і свербіж за частоти рецидивів від 0% до 24%, але спричиняла стійку гіпопігментацію у фототипів Фіцпатріка 4-6.

Комбіноване хірургічне лікування

За даними метааналізу, тріамцинолон після висічення загалом не знижував частоту рецидивів, окрім келоїдів вуха, тоді як 5-фторурацил після висічення знижував її (відносний ризик 0,18). Променева терапія після висічення була ефективнішою за саму променеву терапію (22% і 37% рецидивів), зміни пігментації відзначено в 32,5%; найвища частота рецидивів — у келоїдів грудної клітки. Нові варіанти — верапаміл, фототерапія UV-A1, інгібітори АПФ, рапаміцин, стовбурові клітини та пересадка жирової тканини.

Часті запитання

Яке лікування келоїду зазвичай застосовують першим?

Внутрішньовогнищеві ін'єкції тріамцинолону — недорогі й малоінвазивні — з переходом до комбінованої терапії за недостатнього ефекту.

Чи достатньо самого хірургічного висічення?

Ні. За самого висічення частота рецидивів перевищує 50%, тому його треба поєднувати з іншим методом.

Який підхід дає найменше рецидивів?

Брахітерапія після висічення (15%), а за келоїдів вуха — компресійна терапія після висічення (6,7%-10,6% у спостережних дослідженнях).

Джерело

Ekstein SF, Wyles S, Moran S, Meves A. Keloids: A Review of Therapeutic Management. Int J Dermatol 2021;60(6):661-671. DOI: 10.1111/ijd.15159. Авторський рукопис HHS Public Access, доступний у PMC. Короткий виклад підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації; він не замінює повний текст або медичну консультацію.