Безсоння: епідеміологія, патофізіологія, діагностика та моніторинг, а також нефармакологічна терапія

Ключові положення

Огляд

Стаття з додатка до The American Journal of Managed Care розглядає епідеміологію, патофізіологію, діагностику та немедикаментозне лікування безсоння з акцентом на вразливі групи пацієнтів. Безсоння — найпоширеніший розлад сну; сукупні прямі й непрямі витрати на нього в США перевищують 100 млрд доларів на рік, а кількість діагнозів безсоння на амбулаторних прийомах у США з 1993 по 2015 рік зросла в 11 разів — з 800 тис. до 9,4 млн. Головний висновок: КПТ-Б, зокрема її цифрові форми, має посідати центральне місце в лікуванні хронічного безсоння.

Діагностика та модель 3P

Анамнез сну має описувати характер порушень сну та їхні денні наслідки; серед інструментів — Epworth Sleepiness Scale, Insomnia Severity Index і щоденники сну. Безсоння часто поєднується з іншими розладами сну: 39-55% пацієнтів з обструктивним апное сну повідомляють про симптоми безсоння. Модель 3P пояснює, як безсоння стає хронічним: схильні чинники (наприклад, генетика та риси особистості), провокувальні чинники (зазвичай стресові життєві події) і підтримувальні чинники (неадаптивні поведінка та переконання, наприклад денний сон або надто тривале перебування в ліжку).

Тягар і вразливі групи

У дослідженні American Insomnia Survey за участю понад 10 тис. застрахованих 22,1% відповідали критеріям безсоння за DSM-IV; серед працюючих поширеність становила 27,1% у жінок і 19,7% у чоловіків. Приблизно 1 з 5 випадків короткочасного безсоння переходить у хронічне, а в поздовжніх дослідженнях безсоння зберігалося у 40-70% пацієнтів упродовж до 4 років. Безсоння передбачає подальший розвиток депресії (ВШ 2,83) і тривожних розладів (ВШ 3,23). До груп особливого ризику належать військовослужбовці та ветерани (понад 90% ветеранів із ПТСР повідомляють про порушення сну), люди з черепно-мозковою травмою (безсоння у 30-65% із хронічними симптомами), з депресією, вживанням алкоголю чи канабісу, жінки в менопаузі та літні люди.

Немедикаментозне лікування

КПТ-Б поєднує когнітивну терапію, поведінкові методи (обмеження сну та контроль стимулів) і навчання гігієни сну. Обмеження сну слід уникати при нелікованому апное сну та судомних розладах; при біполярному розладі воно може спровокувати манію. Коротку поведінкову терапію з 4 сеансів можуть проводити фахівці без спеціальної підготовки. У програмі КПТ-Б Veterans Affairs частка пацієнтів із суїцидальними думками знизилася з 32% до 21%. У дослідженні DIALS за участю понад 1700 осіб цифрова програма Sleepio покращила пов'язану зі сном якість життя порівняно з навчанням гігієни сну, проте майже 20% учасників не з'явилися на перший сеанс і менше 50% пройшли всі сеанси; у невеликому дослідженні очна КПТ-Б перевершила цифрову.

Часті запитання

Яке лікування хронічного безсоння є першою лінією?

КПТ-Б, яку рекомендують настанови, оскільки її ефект стійкіший, а побічних ефектів менше, ніж при прийомі снодійних.

Чи потрібне дослідження сну для діагностики безсоння?

Ні. Полісомнографія показана лише при підозрі на інший розлад сну, наприклад апное сну чи синдром неспокійних ніг.

Чи достатньо самих порад щодо гігієни сну?

Ні. Настанови не рекомендують навчання гігієни сну як єдине лікування, оскільки воно менш ефективне, ніж КПТ-Б або тренінг усвідомленості.

Джерело

Dopheide JA. Insomnia Overview: Epidemiology, Pathophysiology, Diagnosis and Monitoring, and Nonpharmacologic Therapy. Am J Manag Care. 2020;26(4 Suppl):S76-S84. DOI: 10.37765/ajmc.2020.42769. Додаток підготовлено за підтримки освітнього гранту Eisai. Ця сторінка — стислий виклад, підготовлений Medpresso на основі оригінальної публікації; вона не замінює повний текст і не є медичною консультацією.