Рекомендації Німецького респіраторного товариства щодо діагностики та лікування дорослих, які страждають від гострого, підгострого та хронічного кашлю

Ключові положення

• Ця консенсусна настанова рівня S2k для пульмонологів містить 48 рекомендацій і 16 положень; кашель поділяють на гострий (до 3 тижнів), підгострий (3-8 тижнів) і хронічний (понад 8 тижнів), а характер кашлю (сухий чи продуктивний) діагностично не допомагає.
• За гострого кашлю без тривожних ознак — задишки, кровохаркання, сильного болю в грудях, високої гарячки чи ознак пневмонії — інструментальні дослідження не проводять, а антибіотики здоровим людям одразу не призначають; за тривожних ознак потрібна негайна діагностика.
• За хронічного кашлю діагностику починають одразу, зазвичай із рентгенографії грудної клітки та дослідження функції легень; інгібітор АПФ слід відмінити до подальшого обстеження.
• Пробну терапію ІПП за підозри на рефлюкс лише з позастравохідними симптомами проводити не слід; за печії чи регургітації рекомендовано зміну способу життя та кислотознижувальні препарати протягом трьох місяців.
• Хронічний ідіопатичний або рефрактерний кашель — діагноз виключення; його можна лікувати як нейропатію кашльового рефлексу габапентином або прегабаліном, а також дихальною фізіотерапією чи логопедичною терапією за їх доступності.

Огляд

Настанова Німецького респіраторного товариства 2019 року охоплює епідеміологію, фізіологію, класифікацію, гострий, підгострий і хронічний кашель, діагностику, лікування та хронічний ідіопатичний або рефрактерний кашель, а також містить три спрощені діагностичні алгоритми. Вірусна інфекція дихальних шляхів — найчастіша причина гострого й підгострого кашлю та найчастіший привід звернення до лікаря у світі. Цей огляд ґрунтується на анотації та таблиці рекомендацій; терапевтичні рекомендації R39-R46 не розглядалися.

Гострий і підгострий кашель

За вираженого гострого сухого подразливого кашлю слід призначити декстрометорфан приблизно на 7 днів; інші опіати за кашлю на тлі застуди не застосовують, бо вони не кращі за плацебо. Пацієнтів із гострим кашлем слід повторно оцінити через 4 тижні. Підгострий постінфекційний кашель унаслідок минущої гіперреактивності бронхів лікують інгаляційними глюкокортикоїдами або інгаляційними бета2-агоністами близько двох тижнів, а вірусний чи поствірусний риносинусит можна лікувати назальним глюкокортикоїдом (поза інструкцією); повторна оцінка — через 4-8 тижнів після першого візиту.

Причини хронічного кашлю

Якщо рентгенографія та функція легень не пояснюють хронічний кашель, слід розглянути захворювання верхніх дихальних шляхів, кашльовий варіант астми та гастроезофагеальний рефлюкс. Хронічний риносинусит лікують назальними глюкокортикоїдами, хронічний фарингіт чи ларингіт — інгаляційними глюкокортикоїдами, а кашльовий варіант астми за нормальної функції легень діагностують провокаційною пробою з метахоліном. За бронхоектазів курси антибіотиків зазвичай тривають щонайменше 14 днів, а за 3 і більше загострень на рік можна розглянути тривалу антибіотикотерапію. КТ і бронхоскопію проводять лише після виключення найчастіших причин.

Часті запитання

Коли за гострого кашлю потрібні обстеження?

Лише за тривожних ознак: задишки, кровохаркання, сильного болю в грудях, високої гарячки чи ознак пневмонії.

З чого починати за хронічного кашлю?

Одразу почати діагностику з рентгенографії грудної клітки та дослідження функції легень і відмінити інгібітор АПФ до подальшого обстеження.

Як лікують рефрактерний хронічний кашель?

Як нейропатію кашльового рефлексу габапентином або прегабаліном, а також дихальною фізіотерапією чи логопедичною терапією за наявності досвідченого фахівця.

Джерело

Kardos P, Dinh QT, Fuchs KH, et al. German Respiratory Society guidelines for diagnosis and treatment of adults suffering from acute, subacute and chronic cough. Respir Med 2020;170:105939. DOI: 10.1016/j.rmed.2020.105939. © 2020 Elsevier Ltd, доступно за ліцензією Elsevier. Короткий виклад підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації; він не замінює повний текст або медичну консультацію.