Перелом передньої горбистості великогомілкової кістки у дітей

Загальні відомості

Цей огляд Родрігеса, Сепульведи, Біррер і Тука опубліковано в EFORT Open Reviews у 2020 році, і він присвячений переломам передньої горбистості великогомілкової кістки у дітей. Вони трапляються нечасто: близько 3 % переломів проксимального відділу великогомілкової кістки та менш ніж 1 % епіфізарних ушкоджень, але стають дедалі частішими, ймовірно, через заняття спортом. Найчастіше їх бачать у хлопчиків віком 12–14 років. Горбистість — місце прикріплення сухожилка надколінка, а характер перелому залежить від зрілості скелета та згинання коліна в момент травми.

Клінічна картина та супутні травми

Типові симптоми — раптовий біль під час стрибка чи спринту, неможливість навантажувати й рухати коліном, набряк і, при внутрішньосуглобових переломах, гемартроз. Хворобу Осгуда—Шлаттера описано як чинник, що схиляє до перелому, до 23 % випадків. Через близькість підколінної артерії потрібно перевіряти стан судин. Компартмент-синдром трапляється рідко — до 4 % до операції в одному систематичному огляді, — але може бути нищівним, і його слід шукати в кожному випадку. Ушкодження меніска виникають переважно при внутрішньосуглобових переломах (типи III та IV за Огденом).

Візуалізація та класифікація

Основу становлять рентгенограми в прямій і боковій проєкціях, а високе стояння надколінка на боковому знімку слугує підказкою. КТ допомагає показати поширеність перелому й залучення суглоба, а МРТ залишають для підозри на перелом без зміщення чи ушкодження меніска. Найпопулярніша класифікація Огдена, змінена на основі класифікації Вотсона-Джонса, з типом IV, доданим Рю, і типом V, доданим Маккоєм.

Лікування

Цілі — відновити суглобову поверхню та розгинальний апарат і не ушкодити проксимальну ростову зону великогомілкової кістки. Консервативне лікування в положенні розгинання протягом шести тижнів підходить при переломах типу I або II за Огденом зі зміщенням менш ніж 2 мм. В інших випадках найчастіший варіант — відкрита репозиція та внутрішня фіксація губчастими гвинтами з частковою різьбою (ідеально 4,0 мм) із відновленням окістя при обширних відривах, і 88 % опублікованих випадків лікували оперативно. Після операції коліно захищають чотири–шість тижнів, а реабілітація триває близько трьох місяців до повернення до спорту.

Наслідки

Результати, як правило, відмінні: в одному дослідженні зрощення досягнуто у 99 %. Ускладнення виникають приблизно у 28 %, здебільшого це легке подразнення від імплантата чи бурсит, повторний перелом — приблизно у 6 %, а рекурвація коліна — менш ніж у 4 %.