Електродіагностика лицевого нерва у хворих на параліч лицевого нерва: практична настанова

Ключові положення

• Електронейрографія (ЕНГ) і голкова електроміографія (ЕМГ) є стандартними методами електродіагностики лицевого нерва; дослідження мигального рефлексу, поверхнева ЕМГ, транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) і картування лицевого нерва застосовуються в окремих випадках.
• Більшості пацієнтів з ураженням лицевого нерва слід проводити електродіагностику.
• ЕНГ найінформативніша в період від 72 годин до 21 дня від початку захворювання; різниця між сторонами 30% і більше вважається патологічною, а різниця 70–95% є значущою для прогнозу.
• ЕМГ найінформативніша в період від 2–3 тижнів до 3 місяців від початку і дає змогу виявити реіннервацію приблизно за 2–3 місяці до відновлення рухів.
• Щодо всіх рекомендацій досягнуто сильного консенсусу (згода понад 95% учасників).

Огляд

Ця клінічна настанова, підготовлена членами International Head and Neck Scientific Group і Multidisciplinary Salivary Gland Society, описує обладнання, практичне виконання та інтерпретацію електродіагностики лицевого нерва при периферичних ураженнях. Головна думка: ЕНГ і голкова ЕМГ, повторювані в гострій фазі та інтерпретовані разом, допомагають оцінити тяжкість ураження та прогноз відновлення. Рекомендації ґрунтуються на систематичному пошуку літератури (2015–2019 роки, 32 статті) і через брак доказів високої якості мають рівень B.

Типи ушкодження нерва та терміни досліджень

Периферичне ушкодження лицевого нерва поділяють на нейропраксію, аксонотмезис і нейротмезис; електродіагностика намагається їх розрізнити, що не завжди можливо залежно від часу після ушкодження. Після інтратемпорального ураження, наприклад при паралічі Белла, валлерівська дегенерація приблизно за 72 год досягає ділянки нерва дистальніше шилососкоподібного отвору, тому в цей період ЕНГ може бути нормальною. Ознаки дегенерації м'язів на ЕМГ не видно раніше ніж через 10–14 днів, а дегенерація нерва завершується до 21 дня.

Електронейрографія

Основний стовбур лицевого нерва стимулюють біля шилососкоподібного отвору і реєструють сумарний м'язовий потенціал дії, як правило в ділянці носогубної складки, спочатку на здоровому, потім на ураженому боці. Результат — амплітуда на ураженому боці у відсотках від здорового; варіабельність при повторному дослідженні становить близько 20%. Першу ЕНГ виконують приблизно через 3 дні від початку і повторюють кожні 3–5 днів. Сама лише ЕНГ не дає змоги надійно відрізнити нейропраксію від тяжчого ураження.

Голкова електроміографія

Дослідження лобового м'яза, колового м'яза ока, колового м'яза рота та виличного м'яза дає добре загальне уявлення про функцію лицевого нерва. Стандартна послідовність охоплює оцінку інсерційної активності, патологічної спонтанної активності в спокої, активності під час довільного руху та, при хронічному паралічі, синкінетичної активності. Потенціали фібриляцій і позитивні гострі хвилі є ознаками дегенерації та загалом несприятливого прогнозу, а поліфазні потенціали реіннервації, що з'являються через 4–6 тижнів, вказують на реіннервацію. Голкова ЕМГ не дає змоги відрізнити аксонотмезис від нейротмезису.

Інші методи та документування

Якщо виконано ЕНГ і голкову ЕМГ, дослідження мигального рефлексу дає мало додаткової інформації, але може допомогти при підозрі на ураження стовбура мозку. ТМС не рекомендована для рутинного застосування. Багатоканальна поверхнева ЕМГ не використовується рутинно при гострому паралічі, але допомагає аналізувати міміку та синкінезії при хронічних ураженнях. Черезшкірне картування лицевого нерва триває близько 25 хвилин і може допомогти в плануванні операції у складних випадках. Обладнання має забезпечувати ЕНГ, щонайменше 2-канальну ЕМГ і дослідження мигального рефлексу, а результати слід документувати на стандартизованому бланку.

Часті запитання

Коли виконувати ЕНГ при гострому паралічі лицевого нерва?

Перше дослідження проводять приблизно через 3 дні від початку і повторюють кожні 3–5 днів; ЕНГ найінформативніша в період від 72 годин до 21 дня і має інтерпретуватися разом з ЕМГ.

Чи завжди електродіагностика дає змогу визначити тяжкість ушкодження нерва?

Не завжди. Це залежить від часу після ушкодження, а сама лише голкова ЕМГ не відрізняє аксонотмезис від нейротмезису, тому повторні дослідження підвищують цінність результатів.

Чи корисна транскраніальна магнітна стимуляція?

Для рутинного застосування вона не рекомендована, оскільки навіть у пацієнтів з мінімально ураженим нервом збудливість при ТМС може повністю зникати; вона може допомогти в ретельно відібраних випадках інтратемпоральної патології.

Джерело

Guntinas-Lichius O, Volk GF, Olsen KD, Mäkitie AA, Silver CE, Zafereo ME, et al. Facial nerve electrodiagnostics for patients with facial palsy: a clinical practice guideline. European Archives of Oto-Rhino-Laryngology 2020;277(7):1855-1874. DOI: 10.1007/s00405-020-05949-1. Відкритий доступ за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0. Ця сторінка — стислий виклад, підготовлений Medpresso на основі оригінальної публікації; вона не замінює повний текст і медичну консультацію.