Клінічні практичні рекомендації щодо функціональної диспепсії
Ключові положення
- Функціональну диспепсію (ФД) діагностують за хронічними симптомами у верхніх відділах живота за відсутності органічних, системних або метаболічних захворювань; ендоскопія більше не обов'язкова для всіх пацієнтів і виконується за підозри на органічну патологію.
- Симптоми тривоги, наприклад поява скарг у літньому віці, втрата маси тіла, повторне блювання, кровотеча, дисфагія, пальповане утворення в животі, гарячка або сімейний анамнез раку стравоходу чи шлунка, потребують подальшого обстеження.
- Перша лінія: зміна способу життя та харчування, інгібітори протонної помпи (ІПП) або блокатори H2-гістамінових рецепторів, інгібітор ацетилхолінестерази акотіамід і японський рослинний засіб рикунсито (rikkunshito).
- Друга лінія: антагоністи дофамінових рецепторів, агоністи 5-HT4-рецепторів, інші рослинні засоби, трициклічні антидепресанти та анксіолітики, наприклад тандоспірон.
- ФД може рецидивувати, але, імовірно, не підвищує смертність.
Огляд
Це переглянуті у 2021 році рекомендації Японського гастроентерологічного товариства (JSGE) щодо ФД, створені за системою GRADE на основі 24 базових питань, 9 питань для майбутніх досліджень і 7 клінічних питань. Дві головні зміни – нова, обмежена роль ендоскопії в діагностиці та оновлені лікарські рекомендації, у яких антисекреторні засоби та прокінетики поділено на класи, кожен із власним ступенем рекомендації.
Визначення та епідеміологія
ФД визначають як хронічні симптоми з центром у верхній частині живота, наприклад біль або дискомфорт в епігастрії, за відсутності органічного, системного чи метаболічного захворювання, яке могло б їх пояснити. На відміну від критеріїв Rome IV, рекомендації не встановлюють конкретної тривалості симптомів і залишають поняття «хронічний» на розсуд лікаря. Диспепсію при інфекції Helicobacter pylori розглядають як H. pylori-асоційовану диспепсію. В Японії поширеність ФД становить 11–17% серед тих, хто проходить медичні огляди, і 45–53% серед тих, хто звертається по допомогу через симптоми з боку верхніх відділів травного тракту.
Діагностика
ФД діагностують на основі комплексної оцінки симптомів, віку, анамнезу, статусу H. pylori та лабораторних даних. За відсутності симптомів тривоги та підозри на органічне захворювання ендоскопія не потрібна, і слід розпочинати лікування. Відсутність симптомів тривоги не виключає органічної патології, тому пацієнтів, які не відповіли на початкове лікування або мають рецидив після його припинення, потрібно ретельно обстежити. Рекомендовано опитувальники для самооцінки, а функціональні дослідження травного тракту не є рутинною клінічною процедурою.
Лікування
Корисні добрі стосунки між лікарем і пацієнтом, а ефект плацебо може бути значним (5–90%, у середньому 56% за даними метааналізу). ІПП і блокатори H2-рецепторів наполегливо рекомендовані; за даними Кокранівського огляду 2017 року, частота відповіді на ІПП становила 31,1% проти 25,8% на плацебо. Ефективність калій-конкурентних блокаторів кислотної секреції поки неможливо оцінити. Акотіамід і рикунсито – препарати першої лінії, оскільки докази на їхню користь значно сильніші, ніж для інших прокінетиків і рослинних засобів. Пацієнтів, які не відповіли на ці схеми, відносять до рефрактерної ФД.
Часті запитання
Чи потрібна ендоскопія для діагностики функціональної диспепсії?
Ні; її виконують за підозри на органічне захворювання, наприклад за наявності симптому тривоги, і рішення залишається за лікарем.
Як часто ФД рецидивує?
У європейському дослідженні симптоми повернулися протягом 3 місяців у 20% пацієнтів, у яких вони зникли, а в японському дослідженні ФД рецидивувала у 25% через 1 рік після покращення на акотіаміді.
Які стани часто поєднуються з ФД?
Синдром подразненого кишечника (66,9% випадків ФД, діагностованої за критеріями Rome IV), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний закреп, тривога та депресія.
Джерело
Miwa H, Nagahara A, Asakawa A, Arai M, Oshima T, Kasugai K, et al. Evidence-based clinical practice guidelines for functional dyspepsia 2021. Journal of Gastroenterology 2022;57(2):47-61. DOI: 10.1007/s00535-021-01843-7. Відкритий доступ. Рекомендації Японського гастроентерологічного товариства. Ця сторінка – резюме, підготовлене Medpresso на основі оригінальної публікації, і не замінює повного тексту чи медичної консультації.