Практичні рекомендації ESCAP щодо аутизму: стислий виклад заснованих на доказах рекомендацій щодо діагностики та лікування

Огляд

Цей практичний посібник Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії (ESCAP), опублікований в European Child & Adolescent Psychiatry у 2021 році, узагальнює сучасні знання про розлад аутистичного спектра для лікарів і педагогів по всій Європі, особливо в регіонах з обмеженими ресурсами. Він ґрунтується на наративному огляді, міжнародних настановах і думці експертів і пропонує загальні принципи, а не підтримку конкретних програм.

Класифікація та виявлення

DSM-5 і МКХ-11 відносять аутизм до розладів нейророзвитку й описують його як єдиний спектр, що визначається труднощами соціальної комунікації та обмеженою, повторюваною поведінкою, з уточненням інтелектуального та мовленнєвого рівня. Аутизм поширений і зберігається впродовж усього життя. Діагноз часто встановлюють пізно, хоча батьки зазвичай помічають тривожні ознаки вже в ранньому віці. До ранніх ознак належать затримка мовлення, відсутність вказівного жесту та слабка реакція на ім'я. Скринінгові інструменти допомагають виявити дітей, які потребують обстеження, але не підтверджують діагнозу, і лікарям слід швидко реагувати на занепокоєння батьків і педагогів.

Діагностика

Обстеження має бути міждисциплінарним і включати докладний анамнез, безпосереднє спостереження, оцінку розвитку та мовлення, соматичний, сенсорний і неврологічний огляд, генетичне обстеження за показаннями, а також скринінг супутніх емоційних і поведінкових порушень і соціальних обставин. Стандартизовані методики доповнюють, але не замінюють клінічного судження. Особливої уваги потребують дорослі, а також жінки та дівчата, які можуть маскувати свої труднощі. Родина має отримати діагноз у чутливій формі, можливість поставити запитання та письмовий висновок.

Втручання та підтримка

Допомога ґрунтується на десяти загальних принципах, серед яких індивідуальна оцінка, опора на сильні сторони, функціональний аналіз поведінки, створення дружнього до аутизму середовища, роль фахівців як наставників для родин і педагогів, координувальний фахівець, інклюзія та повага до прав людини. Найсильніші докази є для терапії соціальної комунікації за участі батьків у маленьких дітей; натуралістичні розвивальні поведінкові підходи, навчання батьків і програми соціальних навичок мають певну підтримку. За проблемної поведінки рекомендовано позитивну поведінкову підтримку. Допомога має тривати в шкільні роки, під час переходу до дорослого життя та в дорослому віці, зокрема через супроводжуване працевлаштування та психіатричну допомогу.

Ліки та недоведені методи

Ліків від ключових проявів аутизму не існує. Препарати можна застосовувати при супутніх станах, як-от дратівливість, СДУГ або безсоння, — обережно, індивідуально та в межах ширшого плану. Недоведені аналізи та альтернативні методи лікування застосовувати не слід; зв'язку між аутизмом і вакциною проти кору, епідемічного паротиту та краснухи немає.