Епізодична та хронічна мігрень у дітей

Ключові положення

Огляд

Огляд описує клінічні прояви мігрені в дітей, що змінюються з віком, і варіанти лікування епізодичної та хронічної мігрені. У дітей напади коротші (нижня межа 2 години), до підліткового віку біль частіше двобічний лобово-скроневий, а світло- та звукобоязнь проявляються зміною поведінки. Порушення сну — найчастіший провокувальний чинник головного болю в дітей.

Варіанти та епізодичні синдроми

Мігренозний статус триває понад 72 години й може купіруватися внутрішньовенною інфузією, протиблювотним засобом, наприклад прохлорперазином, і НПЗП, наприклад кеторолаком. Геміплегічна мігрень (оціночна поширеність 0,01%) спричиняє повністю оборотну однобічну слабкість; триптани та похідні ерготаміну вважають протипоказаними. Інші форми — мігрень зі стовбуровою аурою та гостра сплутана мігрень. Епізодичні синдроми, які вважають передвісниками мігрені, — синдром циклічного блювання, абдомінальна мігрень (поширеність у дітей 2-4%), доброякісне пароксизмальне запаморочення (зазвичай у 2-4 роки) та пароксизмальна кривошия немовлят.

Купірування нападу

Лягти в прохолодній темній тихій кімнаті й заснути — можливо, найефективніший засіб. Діти старші 10 років із масою понад 50 кг, імовірно, переносять дорослі дози триптанів, а дітям 6-10 років із масою менше 50 кг слід починати з найменшої доступної дози. У відділенні невідкладної допомоги парентеральна терапія першої лінії — внутрішньовенна інфузія (20 мл/кг фізіологічного розчину) з прохлорперазином (0,15 мг/кг, максимум 10 мг) і кеторолаком (0,5 мг/кг, максимум 30 мг); дигідроерготамін зазвичай залишають для затяжної мігрені.

Хронічна мігрень

Хронічний щоденний головний біль — це головний біль 15 і більше днів на місяць упродовж трьох місяців поспіль тривалістю понад 4 години на день; хронічна мігрень — мігренозні риси щонайменше 8 днів на місяць. Для профілактики застосовують амітриптилін (0,25-1,0 мг/кг/добу) і топірамат (цільова доза 1-2 мг/кг/добу), а за неефективності стандартних заходів можливі ботулотоксин A, блокади нервів і нейростимуляція. Часті супутні стани — порушення сну, запаморочення, розлади настрою та тривога, інший біль. В одному дослідженні в 50% підлітків із хронічним головним болем настало покращення через рік і в 75% через 2 роки, а в 12% хронічний щоденний головний біль зберігався через 8 років.

Часті запитання

Чи потрібна дитині з мігренню нейровізуалізація?

Зазвичай ні, якщо анамнез відповідає мігрені й неврологічний огляд у нормі; її розглядають за судом, нещодавньої травми голови, суттєвої зміни головного болю, вогнищевого дефіциту або набряку диска зорового нерва.

Яка профілактика має найкращі докази?

Топірамат або амітриптилін у поєднанні з когнітивно-поведінковою терапією, хоча відповідь на плацебо в дітей висока (близько 60% у дослідженні CHAMP).

Як уникнути надмірного вживання ліків?

Обмежити анальгетики не більше ніж 2 днями головного болю на тиждень і обмежити препарати з кофеїном, барбітуратами або опіатами.

Джерело

Youssef PE, Mack KJ. Episodic and chronic migraine in children. Dev Med Child Neurol 2020;62(1):34-41. DOI: 10.1111/dmcn.14338. © 2019 Mac Keith Press. Короткий виклад підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації; він не замінює повний текст або медичну консультацію.