Сколіоз з раннім початком: огляд

Огляд

Цей наративний огляд, опублікований в EFORT Open Reviews у 2022 році, узагальнює сучасні дані про ранній сколіоз (early-onset scoliosis, EOS). Раннім сколіозом називають будь-яку деформацію хребта, що виникла до десятирічного віку, незалежно від причини. Автори наголошують, що деформацію слід оцінювати разом із легенями та грудною кліткою: викривлення, які почалися рано, частіше прогресують, спричиняють кардіореспіраторні порушення та підвищують захворюваність і смертність.

Причини та класифікація

Виділяють чотири етіологічні групи: ідіопатичний, нейром'язовий, вроджений (структурні вади хребців) і синдромальний сколіоз. Стандартизована класифікація поєднує вік, етіологію, величину основної дуги, кіфоз і необов'язковий модифікатор прогресування. Вона має добру відтворюваність, хоча частково ґрунтується на думці експертів і ще потребує валідації.

Чому важливий ранній початок

У перше десятиліття життя хребет, грудна клітка й легені ростуть швидко та узгоджено, а розвиток альвеол найактивніший у ранньому дитинстві. Прогресувальна деформація в цей період може обмежити грудну клітку й призвести до синдрому торакальної недостатності, за якого мала, ригідна та деформована грудна клітка не забезпечує нормального дихання та росту легень. Його діагностика ґрунтується на спільній клінічній, рентгенологічній і функціональній оцінці дихання. Ранній сколіоз також створює тяжке психологічне навантаження, а повторні операції в дитинстві пов'язані з емоційними та поведінковими порушеннями, тому автори закликають до комплексного підходу з психологічною підтримкою.

Варіанти лікування

Ранній спондилодез значною мірою поступився методам, що зберігають ріст. До неоперативних варіантів належать серійне гіпсування за методикою елонгації, деротації та флексії, яке дає змогу виправити деформацію в маленьких дітей за раннього звернення, і корсетування, роль якого залишається дискусійною. Хірургічні методи бувають дистракційними (традиційні стрижні, що ростуть, реберні конструкції та стрижні з магнітним керуванням), компресійними (скобування та тетеринг тіл хребців) або методами керованого росту (Luque trolley і Shilla). Резекція хребця чи напівхребця та опуклий геміепіфізіодез зберігають значення в окремих випадках вродженого сколіозу. Усі хірургічні методи супроводжуються значною частотою ускладнень і незапланованих ревізій, а методи зі збереженням росту не виправдали початкових очікувань щодо корекції деформації та поліпшення функції легень.

Перспективи

Автори вказують на потребу в досконаліших інструментах оцінки функції легень, багатоцентрових дослідженнях у межах спеціалізованих дослідницьких груп і ширшому використанні опитувальника якості життя при ранньому сколіозі для оцінки результатів кожного методу лікування.