Діагностика та лікування генералізованого тривожного розладу та панічного розладу у дорослих

Ключові положення

Огляд

Цей огляд American Family Physician присвячений діагностиці та лікуванню ГТР і ПР у дорослих — одних із найпоширеніших психічних розладів у США. Обидва розлади часто пропускають або неправильно діагностують, оскільки їхні симптоми пояснюють фізичними причинами. Діагностика потребує широкого диференційного діагнозу та уваги до супутніх станів. Лікування добирають індивідуально; часто воно включає препарати, наприклад СІЗЗС, та/або психотерапію.

Епідеміологія

Серед дорослих у США віком 18-64 роки 12-місячна поширеність ГТР становить 2,9%, ПР — 3,1%. Поширеність протягом життя для ГТР становить 7,7% у жінок і 4,6% у чоловіків, для ПР — 7,0% у жінок і 3,3% у чоловіків. Медіанний вік початку ГТР — 30 років. Причини обох розладів вивчено недостатньо; ймовірно, задіяні як середовищні, так і генетичні чинники.

Діагностика

ГТР зазвичай проявляється надмірною тривогою щодо звичайних повсякденних ситуацій, часто з фізичними симптомами: порушеннями сну, неспокоєм, м'язовим напруженням, шлунково-кишковими симптомами та хронічним головним болем. За шкалою GAD-7 бал 10 і вище має добру діагностичну чутливість і специфічність, а бали 5, 10 і 15 є порогами легкої, помірної та тяжкої тривоги. ПР характеризується повторюваними неочікуваними панічними атаками. Під час атаки інтенсивний страх зазвичай досягає піку приблизно за 10 хвилин і супроводжується щонайменше чотирма фізичними або психологічними симптомами. Крім того, пацієнт турбується через нові атаки або змінює поведінку, щоб їх уникнути. Найчастіший фізичний симптом — серцебиття.

Диференційна діагностика та коморбідність

Необхідно виключити гіпертиреоз, феохромоцитому, гіперпаратиреоз, аритмії, обструктивні захворювання легень, скроневу епілепсію та транзиторні ішемічні атаки. Слід також враховувати інші психічні розлади, вживання речовин (кофеїн, сальбутамол (albuterol), левотироксин, деконгестанти) та синдром відміни. ГТР і ПР зазвичай поєднуються щонайменше з одним іншим психічним розладом, наприклад розладом настрою, тривожним розладом або розладом, пов'язаним із вживанням психоактивних речовин.

Лікування

Розумним початковим варіантом є препарати або психотерапія; при симптомах середньої та тяжкої вираженості їх поєднання може бути ефективнішим. Зменшенню симптомів сприяють інформування пацієнта, усунення провокувальних чинників (кофеїн, нікотин), покращення сну та фізична активність. Показано, що вправи з частотою серцевих скорочень 60-90% від максимальної по 20 хвилин тричі на тиждень зменшують тривогу. Окрім СІЗЗС, до препаратів першої лінії належать венлафаксин пролонгованої дії, а при ГТР — дулоксетин і буспірон. До другої лінії належать трициклічні антидепресанти, прегабалін і кветіапін при ГТР, а також гідроксизин. Дозу препаратів підвищують повільно, і їх не можна вважати неефективними, доки їх не застосовували у верхній частині діапазону доз щонайменше чотири тижні. Психотерапію проводять щотижня щонайменше вісім тижнів, щоб оцінити її ефект.

Часті запитання

Як довго слід продовжувати прийом препаратів?

Після покращення симптомів препарати приймають 12 місяців, перш ніж поступово знижувати дозу, щоб обмежити ризик рецидиву; деяким пацієнтам потрібне триваліше лікування.

Чи можна поєднувати рослинні засоби з антидепресантами?

Потрібна обережність: звіробій, триптофан, 5-гідрокситриптофан і S-аденозил-L-метіонін підвищують ризик серотонінового синдрому під час прийому СІЗЗС, а кава-кава пов'язана з випадками гепатотоксичності.

Коли пацієнта слід скерувати до психіатра?

Скерування може бути показане при поганій відповіді на лікування, атиповій картині або підозрі на значуще супутнє психічне захворювання.

Джерело

Locke AB, Kirst N, Shultz CG. Diagnosis and Management of Generalized Anxiety Disorder and Panic Disorder in Adults. American Family Physician 2015;91(9):617-624. На сторінці журналу зазначено, що доступна новіша стаття AFP на цю тему. Ця сторінка — резюме, підготовлене Medpresso на основі оригінальної публікації; воно не замінює повного тексту і не є медичною консультацією.