Зведені рекомендації щодо послуг диференційованого тестування на ВІЛ

Ключові положення

• Зведена настанова ВООЗ 2024 року об'єднує наявні та нові рекомендації щодо послуг тестування на ВІЛ (HIV testing services, HTS) у різних умовах і групах населення для досягнення цілей 95-95-95 та ліквідації ВІЛ як загрози громадському здоров'ю до 2030 року.
• Нове: самотестування на ВІЛ можна пропонувати як додатковий варіант тестування в закладах охорони здоров'я та використовувати для доконтактної профілактики (pre-exposure prophylaxis, PrEP), зокрема її початку, відновлення та продовження (умовні рекомендації, низька достовірність доказів).
• Нове: самотестування на сифіліс пропонується як додатковий підхід, а людям з ІПСШ слід пропонувати послуги для партнерів (STI partner services) (сильна рекомендація, низька достовірність доказів).
• Оновлено: тестування через соціальні мережі (social network testing) можна пропонувати як додатковий підхід у межах комплексного пакета допомоги та профілактики.
• Нове: тестування на давність ВІЛ-інфекції (HIV recency testing) не рекомендоване в межах рутинних послуг тестування (умовна рекомендація, низька достовірність доказів).

Огляд

Настанова оновлює рекомендації ВООЗ щодо послуг тестування на ВІЛ, уперше зведені у 2015 році: додано нові рекомендації щодо самотестування та мережевого тестування і рекомендацію проти рутинного тестування на давність інфекції. Послуги тестування охоплюють увесь комплекс, що супроводжує тест: коротку інформацію до тесту та консультування після нього, зв'язок із профілактикою, допомогою та лікуванням, а також взаємодію з лабораторіями для забезпечення якості. Усі підходи мають відповідати принципу ВООЗ 5 C: згода, конфіденційність, консультування, правильні результати та зв'язок із послугами. Цей огляд ґрунтується на резюме та частині зведеної таблиці рекомендацій.

Самотестування

Самотестування на ВІЛ не замінює тестування, яке проводить фахівець: за реактивного результату самотесту потрібне подальше тестування навченим фахівцем за повним національним алгоритмом. У закладах самотестування може замінити інструменти оцінки ризику; ВООЗ не рекомендує інструменти, що виключають людей із тестування. Самотестування може підтримувати доконтактну та постконтактну профілактику (post-exposure prophylaxis, PEP); можна використовувати комбіновані самотести на ВІЛ і сифіліс. Самотести на сифіліс можуть бути реактивними за будь-якої поточної або перенесеної трепонемної інфекції, зокрема фрамбезії, беджелю чи пінти, тому потрібні чіткі пояснення щодо тлумачення результатів і подальшого обстеження.

Послуги до та після тестування

Консультування до тесту часто не потрібне: інформацію про тестування та зв'язок із допомогою можна надавати іншими способами, зокрема через цифрові платформи. Послуги після тесту мають включати направлення на лікування та профілактику, наприклад постконтактну й доконтактну профілактику, а людям із позитивним результатом слід пояснювати принцип невизначуваний = непередаваний (U=U). Саме лише консультування після тесту не покращує зв'язок із допомогою і не призводить до стійкої зміни поведінки.

Діагностика та якість

Програми мають використовувати послідовну стратегію з трьох тестів, проводити повторне тестування перед початком антиретровірусної терапії (АРТ) і добирати тести так, щоб загальна прогностична цінність позитивного результату становила 99% або вище. За невизначеного результату рекомендовано повторне тестування через два тижні. Комбіновані швидкі тести на ВІЛ і сифіліс найбільш доречні для ключових груп населення, вагітних та їхніх партнерів-чоловіків. Усі тести на ВІЛ мають відповідати нормативним вимогам і мати гарантовану якість.

Часті запитання

Чи може самотест на ВІЛ підтвердити діагноз?

Ні. Після реактивного самотесту потрібне подальше тестування навченим фахівцем за повним національним алгоритмом.

Чи рекомендоване тестування на давність ВІЛ-інфекції?

Ні. Настанова не рекомендує його в межах рутинних послуг тестування (умовна рекомендація, низька достовірність доказів).

Що робити за невизначеного результату тесту на ВІЛ?

Рекомендовано повторне тестування через два тижні.

Джерело

World Health Organization. Consolidated guidelines on differentiated HIV testing services. Geneva: World Health Organization; 2024. ISBN: 978-92-4-009639-4. Відкритий доступ за ліцензією CC BY-NC-SA 3.0 IGO. Короткий виклад підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації; він не замінює повний текст або медичну консультацію.