Клінічні практичні рекомендації з діагностики та лікування атопічного дерматиту

Ключові положення

Огляд

Ці тайські клінічні рекомендації – спільний проєкт Dermatological Society of Thailand, Allergy, Asthma, and Immunology Association of Thailand і Pediatric Dermatological Society of Thailand – пропонують прості алгоритми діагностики та лікування АтД у дорослих і дітей. АтД – хронічне рецидивне свербляче захворювання шкіри, на яке хворіють до 20% дітей і 1–3% дорослих у більшості країн; мета лікування – зменшити симптоми, запобігти загостренням і оптимізувати терапію, щоб уникнути пов'язаних із нею ризиків.

Діагностика та харчова алергія

Діагноз ґрунтується на анамнезі, морфології та розподілі висипань, а не на результатах тестів. Шкірні прик-тести, специфічний імуноглобулін E (IgE) та аплікаційні (патч-) тести допомагають виявити можливі тригери, а обстеження на харчову алергію можна розглянути в дітей із середньотяжким і тяжким АтД, які не відповіли на належне лікування. Оскільки третина дітей з АтД і позитивними тестами на харчову алергію не має клінічних симптомів, діагноз слід підтверджувати пероральною провокаційною пробою після виключення підозрюваного продукту на 2–4 тижні, щоб уникнути непотрібних харчових обмежень.

Догляд за шкірою та місцеве лікування

Рекомендовано гіпоалергенне мило, воду температурою 27–30 °C і ванну тривалістю 5–10 хвилин з негайним нанесенням емолента без ароматизаторів і консервантів. Під час загострення наносять глюкокортикостероїди слабкої або середньої (легкий АтД) чи середньої або високої (середньотяжкий і тяжкий АтД) активності двічі на день протягом 3–7 днів до покращення з подальшим поступовим зменшенням; якщо покращення немає протягом 7 днів, слід оцінити прихильність до лікування, можливу інфекцію, помилку діагнозу, контактний дерматит або направити пацієнта до спеціаліста. Топічні інгібітори кальциневрину – препарати другої лінії, придатні для обличчя, інтертригінозних та аногенітальної ділянок: такролімус 0,03% у віці 2–16 років і 0,1% після 16 років, пімекролімус 1% – у немовлят віком понад три місяці (у Таїланді). Кризаборол 2% можна застосовувати двічі на день із тримісячного віку. Антибіотики (1–2 тижні) використовують лише при бактеріальній суперінфекції.

Системна терапія

Системні глюкокортикостероїди (0,5–1 мг/кг/добу не довше 2 тижнів) застосовують лише у виняткових випадках гострого загострення. Циклоспорин пропонують як препарат першої лінії для короткочасного лікування середньотяжкого й тяжкого АтД з початковою дозою 3 мг/кг/добу; азатіоприн – препарат другої лінії, метотрексат – третьої. Дупілумаб розглядають у тайських пацієнтів віком від 12 років з індексом EASI (Eczema Area and Severity Index) щонайменше 20, попри місцеве лікування, якщо захворювання не контролюється топічними глюкокортикостероїдами середньої або високої активності та щонайменше двома системними препаратами або за неможливості їх скасування чи за їх непереносимості; лікування продовжують, якщо через 16 тижнів індекс EASI знизився щонайменше на 50%.

Профілактика та прогноз

Виключно грудне вигодовування протягом трьох–чотирьох місяців знижує ризик АтД до дворічного віку, тоді як доказів того, що дієтичні обмеження під час вагітності та годування груддю в матерів із групи високого ризику знижують цей ризик, немає. За даними метааналізу, до восьми років ремісія настає у 80% пацієнтів, а в тайських дітей із легким, середньотяжким і тяжким АтД медіанний вік настання ремісії становив 3,4, 3,5 і 7,0 року відповідно.

Часті запитання

Чи корисні пероральні антигістамінні препарати?

Доказів для їх рутинного застосування проти свербежу недостатньо, але седативні антигістамінні препарати можуть покращити сон під час загострень; місцеві антигістамінні засоби не рекомендовані.

Що таке проактивна терапія?

Тривале інтермітивне нанесення протизапального засобу, наприклад двічі на тиждень, на раніше уражену шкіру в поєднанні з емолентами, що зменшує частоту рецидивів.

Коли направляти пацієнта до спеціаліста?

За сумнівного діагнозу, неефективності терапії першої лінії, значного порушення функціонування через АтД, підозри на імунодефіцит або харчову алергію.

Джерело

Kulthanan K, Tuchinda P, Nitiyarom R, Chunharas A, Chantaphakul H, Aunhachoke K, et al. Clinical practice guidelines for the diagnosis and management of atopic dermatitis. Asian Pacific Journal of Allergy and Immunology 2021;39:145-155. DOI: 10.12932/AP-010221-1050. Спільні рекомендації Dermatological Society of Thailand, Allergy, Asthma, and Immunology Association of Thailand і Pediatric Dermatological Society of Thailand. Ця сторінка – резюме, підготовлене Medpresso на основі оригінальної публікації, і не замінює повного тексту чи медичної консультації.