Канадські клінічні рекомендації щодо лікування тривоги, посттравматичного стресу та обсесивно-компульсивних розладів
Ключові положення
- Поширеність тривожних і пов'язаних із ними розладів протягом життя сягає 31%, але їх недостатньо діагностують і лікують; ця консенсусна настанова канадських експертів ґрунтується на літературі 1980-2012 років.
- Для статусу першої лінії потрібні докази рівня 1 або 2 та клінічне підтвердження ефективності й безпечності.
- Фармакотерапію слід починати з препарату першої лінії; за недостатньої відповіді на оптимальну дозу або непереносимості потрібно перейти на інший препарат першої лінії, перш ніж розглядати другу лінію.
- Бензодіазепіни належать до другої лінії, хоча корисні будь-коли для короткочасного купірування гострого чи вираженого збудження або тривоги; атипові антипсихотики та антиконвульсанти загалом належать до другої, третьої лінії або додаткової терапії.
- Когнітивно-поведінкова терапія (cognitive behavioural therapy, CBT; КПТ) окремо або в поєднанні з препаратами — варіант першої лінії при панічному розладі, а КПТ та експозиційна терапія — ефективні варіанти першої лінії при соціальному тривожному розладі.
Огляд
Настанова охоплює панічний розлад, агорафобію, специфічну фобію, соціальний тривожний розлад, генералізований тривожний розлад (generalized anxiety disorder, GAD; ГТР), обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) і посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), а також розділи про дітей і підлітків, вагітних і жінок, що годують груддю, літніх людей і коморбідні стани. Методи лікування оцінено за силою доказів, і для кожного надано клінічну рекомендацію з урахуванням ефективності, результативності та побічних ефектів. Цей огляд ґрунтується на анотації, загальних принципах лікування та таблицях рекомендацій щодо фармакотерапії.
Панічний розлад і соціальна тривога
Панічний розлад: препарати першої лінії — циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, пароксетин CR, сертралін і венлафаксин XR; до другої лінії належать кломіпрамін, іміпрамін, міртазапін, ребоксетин і бензодіазепіни алпразолам, клоназепам, лоразепам і діазепам. Ефект препарату першої лінії може розвиватися 4-12 тижнів. Буспірон, пропранолол, тіагабін і тразодон не рекомендовані. Соціальний тривожний розлад: препарати першої лінії — есциталопрам, флувоксамін, флувоксамін CR, пароксетин, пароксетин CR, прегабалін, сертралін і венлафаксин XR; другої лінії — алпразолам, бромазепам, циталопрам, клоназепам, габапентин і фенелзин.
Генералізований тривожний розлад
Препарати першої лінії — агомелатин, дулоксетин, есциталопрам, пароксетин, пароксетин CR, прегабалін, сертралін і венлафаксин XR. До другої лінії належать алпразолам, бромазепам, бупропіон XL, буспірон, діазепам, гідроксизин, іміпрамін, лоразепам, кветіапін XR і вортіоксетин; серед них здебільшого насамперед розглядають бензодіазепіни, якщо немає ризику зловживання психоактивними речовинами. Бета-блокатори (пропранолол), пексацерфонт і тіагабін не рекомендовані.
ОКР і ПТСР
ОКР: препарати першої лінії — есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин і сертралін, а арипіпразол і рисперидон — додаткова терапія першої лінії; другої лінії — циталопрам, кломіпрамін, міртазапін і венлафаксин XR. Клоназепам, клонідин і дезипрамін не рекомендовані. ПТСР (основні симптоми): препарати першої лінії — флуоксетин, пароксетин, сертралін і венлафаксин XR; другої лінії — флувоксамін, міртазапін і фенелзин. Алпразолам, циталопрам, клоназепам, дезипрамін, дивальпроекс, оланзапін і тіагабін не рекомендовані.
Часті запитання
Чи належать бензодіазепіни до першої лінії при тривожних розладах?
Ні. Це препарати другої лінії, хоча вони можуть бути корисними будь-коли для короткочасного купірування гострого чи вираженого збудження або тривоги.
Що робити, якщо перший препарат не допомагає?
За недостатньої відповіді на оптимальну дозу або непереносимості перейти на інший препарат першої лінії, перш ніж розглядати другу лінію.
Які препарати першої лінії при ГТР?
Агомелатин, дулоксетин, есциталопрам, пароксетин, пароксетин CR, прегабалін, сертралін і венлафаксин XR.
Джерело
Katzman MA, Bleau P, Blier P, et al. Canadian clinical practice guidelines for the management of anxiety, posttraumatic stress and obsessive-compulsive disorders. BMC Psychiatry 2014;14(Suppl 1):S1. DOI: 10.1186/1471-244X-14-S1-S1. Відкритий доступ за ліцензією CC BY 4.0. Короткий виклад підготовлено Medpresso на основі оригінальної публікації; він не замінює повний текст або медичну консультацію.