Остеоартроз гомілковостопного суглоба: комплексний огляд і пропозиція алгоритму лікування

Загальні відомості

Огляд узагальнює сучасні знання про остеоартрит гомілковостопного суглоба та пропонує загальний алгоритм лікування. Цей вид артрозу трапляється значно рідше, ніж артроз кульшового та колінного суглобів, але може так само інвалідизувати. Більшість випадків посттравматичні — після переломів кісточок або хронічної нестабільності зв'язок, тому пацієнти часто працездатного віку й прагнуть зберегти активність. Хрящ гомілковостопного суглоба стійкий до зношування, але вразливий до нерівномірного навантаження після переломів або порушення осі.

Обстеження

Діагноз ґрунтується на механічному болю в суглобі, тугорухомості, набряку чи деформації та рентгенографії з навантаженням, зокрема знімку для оцінки осі заднього відділу стопи. МРТ, ОФЕКТ-КТ і КТ з навантаженням допомагають виявити ранні зміни та супутні деформації. Рентгенологічні класифікації корисні для визначення стадії, але недостатньо надійні, щоб самостійно визначати тактику.

Консервативне лікування

Консервативне лікування слід пробувати першим на будь-якій стадії, хоча доказова база слабка. Воно охоплює навчання пацієнта, зниження маси тіла, відмову від ударних навантажень, харчування, зміцнення м'язів, взуття з підошвою-гойдалкою та гомілковостопні ортези. Знеболення проводять за рекомендаціями для артрозу колінного суглоба. Серед розглянутих ін'єкційних методів лише внутрішньосуглобові змащувальні препарати показали певну перевагу над плацебо. Ін'єкції стероїдів дають лише короткочасне полегшення, а біологічні методи, як-от збагачена тромбоцитами плазма та стовбурові клітини, ще вивчаються.

Хірургічне лікування

У разі неефективності консервативного лікування розглядають суглобозберігальні операції. Єдиний загальновизнаний варіант — коригувальні остеотомії в ділянці гомілковостопного суглоба. Вони зміщують навантаження з ушкодженої частини суглоба при асиметричному артрозі з порушенням осі, коли зберігається достатньо здорового хряща. Артроскопічна санація відіграє обмежену роль на ранніх стадіях, а ефект дистракції суглоба з часом слабшає. На кінцевій стадії артродез і тотальне ендопротезування дають подібне зменшення болю та функцію в середньостроковій перспективі. Ендопротезування зберігає рухи та ходу, але частіше потребує повторних операцій. Артродез залишається найпоширенішою операцією у світі, але може перевантажувати сусідні суглоби. За поганого стану м'яких тканин перевагу надають артроскопічному артродезу, а артродез із включенням заднього відділу стопи використовують як рятувальну операцію.

Алгоритм лікування

Автори поєднують ці етапи в алгоритм, що ґрунтується на стадії захворювання, осі кінцівки та чинниках пацієнта, щоб підтримати індивідуальні рішення.