Анафілаксія в педіатрії

Ключові положення

• Анафілаксія — тяжка системна реакція гіперчутливості, яка зазвичай починається швидко й може призвести до смерті. За тяжкої анафілаксії виникає загрозливе для життя порушення прохідності дихальних шляхів, дихання та/або кровообігу, причому вона може минати без типових шкірних проявів і без циркуляторного шоку.
• Початкове лікування — за можливості усунути алерген і ввести внутрішньом'язово (в/м) адреналін (epinephrine). Якщо в дитини з можливою анафілаксією відома астма, спочатку завжди вводять адреналін, а потім препарати від астми.
• Дитину вкладають на спину або саджають з витягнутими ногами й не дозволяють уставати та ходити щонайменше 1 годину після зникнення симптомів.
• Антигістамінні препарати, кортикостероїди й антагоністи лейкотрієнів вводити не слід, а адреналін не можна вводити підшкірно.
• Кожну дитину спостерігають щонайменше 4 години після останньої дози адреналіну. Перед випискою дітям і родинам потрібні навчання, індивідуальний план дій і подальше спостереження, а також, якщо причиною не був лікарський засіб, два пристрої для введення адреналіну з навчанням користування ними.

Огляд

Анафілаксія в дітей — клінічний діагноз, тому невідкладне лікування визначається судженням лікаря, а не точним визначенням. Перше лікування — адреналін в/м, який уводять за правильного положення дитини, після чого дитину спостерігають щонайменше 4 години. У дітей переважають дихальні симптоми, вони можуть зникнути до лікування чи прибуття до лікарні, але їх усе одно потрібно розпізнавати.

Як розпізнати анафілаксію

Ознаки з боку дихальних шляхів — утруднене або шумне дихання, набряк язика (не губ), набряк або відчуття стискання в горлі, захриплість чи зміна плачу, слинотеча в немовлят. У дітей найчастіше страждає дихання: важко говорити, з'являються свистячі хрипи та стійкий, зазвичай раптово розпочатий кашель. Ознаки з боку кровообігу — бліда й в'яла дитина-немовля, стійке запаморочення, раптова сонливість, колапс, низький артеріальний тиск, прискорене чи сповільнене серцебиття та зупинка серця. Тяжкі або стійкі шлунково-кишкові симптоми (біль у животі, блювання) вказують на анафілаксію будь-якої причини, тоді як легкі симптоми вважають ознакою анафілаксії лише за укусів комах чи ін'єкційних ліків, але не за харчової причини. Самі шкірні ознаки анафілаксію не підтверджують, а в 10–20 % випадків їх узагалі немає. У більшості дітей обстеження не потрібні, а триптаза (tryptase) в сироватці не відіграє ролі в гострому лікуванні.

Лікування

Лікування — адреналін в/м, дозу обирають за віком і масою тіла за таблицею настанови. Пристрої для введення адреналіну добирають за масою тіла: EpiPen Jr (150 мкг) для 7,5–20 кг, EpiPen (300 мкг) для маси понад 20 кг і Anapen (500 мкг) для маси понад 50 кг. Рефрактерна анафілаксія — це анафілаксія, яка й далі потребує лікування через стійкі дихальні чи серцево-судинні симптоми після 2 належних доз в/м. Вона потребує консультації фахівців інтенсивної терапії та інфузії адреналіну, а внутрішньовенний болюс адреналіну не рекомендований, крім ситуацій, близьких до зупинки серця. Для лікарень нетретинного рівня настанова наводить рецепт периферичної інфузії, яку починають із 5 мл/кг/год і титрують за відповіддю за постійного моніторингу.

Спостереження, госпіталізація та виписка

Усіх дітей спостерігають в установі, готовій упоратися з погіршенням, щонайменше 4 години після останньої дози адреналіну або після початку симптомів, якщо адреналін не вводили. Нічна госпіталізація рекомендована після понад 2 доз адреналіну, за інфузії адреналіну, внутрішньовенної інфузійної реанімації чи залучення кровообігу, а також за двофазної реакції в анамнезі чи тяжчої первинної реакції, погано контрольованої астми, проживання у віддаленому місці, звернення пізно ввечері чи анафілаксії на терапію моноклональними антитілами. Дитину можна виписати, коли вона клінічно стабільна й не потребує адреналіну щонайменше 4 години. Чек-лист під час виписки включає внесення підозрюваного алергену до медичної картки, індивідуальний ASCIA Action Plan, два пристрої для введення адреналіну з навчанням і правильним положенням, оптимальне лікування астми та швидке скерування до педіатра чи алерголога. Дітям з анафілаксією на ліки пристрій для введення адреналіну, як правило, не призначають.

Строки розвитку та смертельна анафілаксія

Реакції зазвичай розвиваються за хвилини: через 5–15 хвилин за ін'єкційних алергенів, як-от укуси комах, як правило, до 30 хвилин за з'їдених харчових алергенів і зазвичай через 1–6 годин за пероральних ліків. Смертельна анафілаксія в Австралії трапляється рідко — приблизно 1 на мільйон населення, а в дітей її спричиняє переважно їжа. Зупинка кровообігу та дихання понад 4 години після первинного контакту трапляється рідко. Чинники ризику — затримка введення адреналіну чи невідкладної допомоги, вертикальне положення, погано контрольована астма, алергія на арахіс, деревні горіхи чи морепродукти, підлітковий вік і захворювання серця чи легень, а тяжкість попередньої реакції не передбачає майбутнього ризику.

Часті запитання

Яке перше лікування анафілаксії в дитини?

За можливості усунути алерген і ввести адреналін в/м. Якщо в дитини відома астма, спочатку вводять адреналін, а потім препарати від астми.

Чи потрібно давати антигістамінні препарати або стероїди?

Ні. Антигістамінні препарати, кортикостероїди й антагоністи лейкотрієнів за анафілаксії вводити не слід, а адреналін уводять в/м, а не підшкірно.

Як довго потрібно спостерігати дитину?

Щонайменше 4 години після останньої дози адреналіну або після початку симптомів, якщо його не вводили, а в ситуаціях, перелічених у настанові, — з нічною госпіталізацією.

Джерело

The Royal Children's Hospital Melbourne. Anaphylaxis. Clinical Practice Guidelines, схвалено Paediatric Improvement Collaborative. Останнє оновлення: жовтень 2025 року. Ця сторінка — резюме, підготовлене Medpresso на основі оригінальної публікації. Вона не замінює повного тексту чи медичної консультації.