Досягнення в діагностиці та лікуванні кератоконуса

Огляд

Огляд, опублікований у Therapeutic Advances in Ophthalmology у 2021 році, узагальнює нові підходи до кератоконусу, описані в літературі з 2017 по 2020 рік. Методи, що вже міцно увійшли в клінічну практику, автори свідомо не розглядають. Кератоконус довго вважали рідкісним захворюванням, проте сучасна візуалізація показує, що він трапляється частіше, а його виявлення перед рефракційною хірургією стало обов'язковим.

Досягнення в діагностиці

Оптична когерентна томографія дає змогу картувати товщину епітелію рогівки та шару Боумена й виявляти ранні зміни, які епітелій інакше може маскувати. Методи оцінки біомеханіки рогівки, як-от бріллюенівська спектроскопія та оптична когерентна еластографія, мають на меті виявити ослаблення тканини ще до зміни її форми; вони перспективні, але перебувають на ранньому етапі. Досліджують біомаркери запалення, показники слізної рідини та гормональні чинники, що ставить під сумнів уявлення про кератоконус як суто незапальне захворювання. Штучний інтелект застосовують для виявлення та стадіювання хвороби й для поєднання даних кількох приладів.

Крослінкінг

Крослінкінг рогівкового колагену залишається основним методом зупинки прогресування. Дослідження зосереджені на його обмеженнях: виснаженні кисню під час процедури, поганому проникненні фотосенсибілізатора крізь інтактний епітелій, тривалості лікування та тонкій рогівці. Вивчають імпульсне опромінення й додаткову подачу кисню, іонофорез та інші способи підвищення проникності, потовщення тонкої рогівки донорською тканиною чи лентикулою, отриманою лазером, а також індивідуальне лікування під контролем візуалізації. Еталоном і надалі залишається стандартний протокол.

Комбіновані та хірургічні підходи

Крослінкінг дедалі частіше поєднують із поверхневою лазерною абляцією або інтрастромальними кільцевими сегментами, щоб водночас зупинити прогресування й поліпшити зір. Нові агенти для крослінкінгу та лазерна активація поки що залишаються експериментальними. Серед нових хірургічних варіантів — трансплантація шару Боумена при далекозайденому захворюванні та адитивна кератопластика, під час якої в рогівку вводять лентикулу для її потовщення та сплощення конуса. Клітинна терапія стовбуровими клітинами показала лише ранні попередні результати.

Практичне значення

Автори очікують появи персоналізованого лікування, заснованого на вимірюванні міцності рогівки в конкретних ділянках. Вони наголошують на важливості профілактики до погіршення зору та підвищення обізнаності суспільства про захворювання.