Гострий периферичний лицевий параліч: останні рекомендації та систематичний огляд літератури

Загальні відомості

Ця стаття Кім і Лі опублікована в Journal of Korean Medical Science у 2020 році. Вона розглядає сучасні настанови щодо гострого периферичного паралічу лицевого нерва та доповнює їх систематичним оглядом пов'язаних досліджень і метааналізів за 2011–2019 роки. Найпоширеніша причина — ідіопатичний параліч Белла. Автори взяли за основу настанову AAO-HNSF 2013 року та порівняли її з рекомендаціями AAN (2012) і Канади (2014). Після перегляду понад 5000 записів включено 38 праць: 11 клінічних досліджень, 24 систематичні огляди чи метааналізи та 3 настанови.

Оцінювання та обстеження

Функцію лицевого нерва найчастіше оцінюють за системою Хауса—Брекмана, але дедалі більшого поширення набувають система Sunnybrook і eFACE. У разі вперше виниклого паралічу Белла рутинні лабораторні дослідження та візуалізація не рекомендуються, хоча канадська настанова радить візуалізацію для виключення пухлини, якщо покращення немає або слабкість наростає. Електродіагностику можна розглянути за повного паралічу.

Лікування

Наполегливо рекомендуються пероральні стероїди, розпочаті протягом 72 годин, пацієнтам віком від 16 років. Противірусні засоби самостійно не рекомендуються, а користь від їх додавання до стероїду лишається предметом дискусії, хоча у тяжких випадках це можна розглянути. Наполегливо рекомендується захист ока. Вивчали німодипін, низькоінтенсивну лазерну терапію та інші засоби, але доказів небагато. Настанови не рекомендують хірургічну декомпресію, проте нещодавні метааналізи вказують на користь за повного паралічу, якщо операцію проведено рано. Електростимуляція не рекомендується, а даних про ефективність акупунктури недостатньо.

Віддалені проблеми

Синкінезія розвивається приблизно в кожного п'ятого пацієнта, і явно найкращого способу лікування немає. У разі давнього паралічу варіантом є реанімація обличчя з м'язовою або нервовою пересадкою. Скерування до фахівця з лицевого нерва рекомендується за погіршення неврологічних ознак, появи очних симптомів або неповного відновлення через три місяці від початку.