Імбир: засіб від запальних захворювань

Імбир (Zingiber officinale Roscoe) здавна цінували за його потужні протизапальні та антиоксидантні властивості. Великі дослідження підкреслюють його ефективність у лікуванні різних хронічних запальних захворювань, таких як ревматоїдний артрит (РА), запальні захворювання кишківника (ЗЗК), системний червоний вовчак (СЧВ) і псоріаз.
Ревматоїдний артрит - виснажливе аутоімунне захворювання, що характеризується хронічним запаленням суглобів. Біоактивні сполуки імбиру, зокрема 6-шогаол, 6-гінгерол та 8-шогаол, продемонстрували значні перспективи у зменшенні симптомів РА. Ці сполуки інгібують прозапальні цитокіни й ферменти, такі як TNF-α, IL-1β та COX-2, ефективно зменшуючи запалення або окислювальний стрес. Клінічні випробування повідомили про суттєве зниження маркерів запалення, таких як IL-1B і TNF-α, після прийому імбиру.
Що стосується запальних захворювань кишківника, імбир продемонстрував свою здатність модулювати мікробіоту кишківника і пригнічувати запальні шляхи. Дослідження показують, що імбир покращує різноманітність мікробіоти кишківника, що необхідно для лікування хвороби Крона й виразкового коліту.
Системний червоний вовчак, складне аутоімунне захворювання, також позитивно впливає на терапевтичний ефект імбиру. Протизапальні властивості імбиру, особливо за рахунок інгібування позаклітинних пасток нейтрофілів і фосфодіестерази, забезпечують захисні властивості за СЧВ і пов'язаних із нею станів, таких як антифосфоліпідний синдром.
Крім того, роль імбиру в лікуванні псоріазу була підкреслена завдяки його здатності знижувати активність NF-κB і експресію генів цитокінів, що забезпечує альтернативну стратегію лікування цього хронічного запального захворювання шкіри.
Багатогранні переваги імбиру поширюються на профілактику раку, де його сполуки, особливо 6-гінгерол, продемонстрували потенціал у зниженні росту пухлини й підвищення ефективності хіміотерапії завдяки полегшенню спричиненої лікуванням нудоти й окисного стресу.