Здоров'я головного мозку

Сучасна наука поки що не може дати точну й вичерпну відповідь на питання, як і чому змінюється функціонування людського організму з часом. Учені ведуть у цьому напрямі активні дослідження, щоб спробувати уповільнити природний біологічний процес старіння, збільшити тривалість здорового активного життя, і відкривають нові причини погіршення стану організму.

Не існує певного віку, коли органи та клітини починають старіти, але цей етап неминучий. Кожна людина унікальна, і багато залежить від генетичної схильності, перенесених захворювань, екологічних факторів та способу життя. Погіршення функціонування головного мозку у людей похилого віку має певні ознаки:

• складність в оволодінні новими знаннями та навичками;
• збільшення часу, необхідного для запам'ятовування інформації;
• труднощі у разі одночасного вирішення кількох завдань;
• повільне опрацювання відомостей, фактів, загальмованість у прийнятті рішень;
• проблеми із пам'яттю (імена, числа, події…).

«З віком наш головний мозок втрачає здатність поповнювати або відновлювати свої клітини», – каже професор кафедри медицини та терапії Китайського університету Гонконгу та директор Центру позитивного старіння (Centre for Positive Ageing in Hong Kong) Timothy Kwok. І продовжує: «Кліткам головного мозку потрібно багато енергії та кисню, а це означає, що вони можуть зазнавати окисного (оксидативного) стресу (oxidative stress), який пошкоджує клітинні структури».

Але чи все так фатально й безнадійно?

Однак у жодному разі не варто думати, ніби «старече недоумство» є чимось фатально неминучим: зниженню когнітивних функцій можна запобігти або відстрочити незалежно від віку. Історія знає чимало тому підтверджень.

Видатний учений-медик, торакальний хірург Н. М. Амосов у 70 років був призначений директором Київського Інституту серцево-судинної хірургії.

Данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії атома Нільс Бор (Niels Bohr) у віці за 70 років займався активною громадською діяльністю, виступав з лекціями у різних країнах, писав філософські статті.

Одна з найбільших акторок сучасності Mary Louise Meryl Streep (США), що народилася в 1949 році, останнім часом щорічно знімалася у двох-трьох фільмах, зокрема в Don't Look Up (Не дивіться наверх) 2021 року.

Американка Camilla Jean Woodard (North Carolina, USA) залишила навчання у 17 років, коли вийшла заміж. Її життя склалося успішно: вона працювала, виховувала трьох дітей. Після виходу на пенсію у неї з'явився час та бажання закінчити школу. Camilla почала брати уроки у Wilson Community College й у травні 2016 року, коли їй було 80 років, здобула заслужений атестат про середню освіту.

Учені в процесі досліджень та вивчення способу життя тих, чий головний мозок зберігає здоров'я та повноцінне функціонування, хто у похилому віці почувається щасливішим за молодих, доходять висновків, що у цих людей є багато спільного, і на підставі їхнього досвіду дають наступні рекомендації.

1. Будьте фізично активні

Фізичні вправи стимулюють кровообіг, допомагають наситити головний мозок киснем та сприяють формуванню нейронних зв'язків. Навіть легка щоденна зарядка дає позитивний результат.

У дослідницькій статті, опублікованій в Journal of Alzheimer's Disease, ідеться про експеримент, в якому люди старшого віку після шестихвилинних занять на велотренажері краще запам'ятовували незнайомі картинки, ніж до вправ. Інше дослідження, проведене Німецьким центром нейродегенеративних захворювань (German Center for Neurodegenerative Diseases) у Магдебурзі, показало, що найістотніший ефект зниження ознак старіння головного мозку спостерігався в осіб, які займаються танцями.

Танці допомагають підтримувати себе у формі, заряджатися енергією та неповторними емоціями, роблять життя яскравим та цікавим. Починати танцювати ніколи не пізно. Заняття танцями – це увага, вміння зосередитись, запам'ятовування рухів, музика, спілкування, нові соціальні контакти.

Різноманітність напрямків дозволяє кожному вибрати танець до душі: від швидких, популярних у шістдесяті-вісімдесяті роки ХХ століття, до повільних, плавних, що захопили кілька століть – танго, вальсу, блюзу… Серед дорослої аудиторії дуже популярним є танго, виконувати яке потрібно усвідомлено та вдумливо – саме в цьому випадку танець приносить користь і приносить найбільше задоволення.

Танцюйте, танцюйте та ще раз танцюйте! Ви отримаєте покращення когнітивних здібностей, радість спілкування, гарну фізичну форму.

Людям, зайнятим сидячою роботою, рекомендуємо влаштовувати перерви для простої вправи, яка стимулює та координує роботу півкуль головного мозку:

• Лівою рукою вхопіть себе за ніс, а правою через голову за ліве вухо. Потім грюкніть у долоні й поміняйте положення рук.

Виконуйте вправу швидко, не збиваючись, наприклад протягом хвилини. Просто? Тоді збільште темп та час.

2. Постійно навчайтеся, отримуйте нові знання та навички

«Гарний спосіб зберегти когнітивні функції – продовжувати вчитися. Цей процес не повинен припинятись після закінчення школи або виходу на пенсію», – вважає доктор Timothy Kwok.

У журналі The Lancet опубліковані результати дослідження британських учених Університетського коледжу Лондона (University College London) про причини розвитку недоумства у людей похилого віку. Істотним чинником ризику виявилася відсутність середньої освіти. "Деменцію діагностують у літньому віці, але зміни в головному мозку починаються набагато раніше", – каже керівник дослідження професор Gill Livingston. Зазначається, що люди, які вивчають щось нове протягом усього життя, підвищують кваліфікацію, зайняті роботою, яка потребує концентрації уваги та інтелектуальної напруги, збільшують резерви та можливості свого головного мозку. Ідеться про постійне бажання розвиватися, удосконалюватися, отримувати від навчання радість та задоволення.

"Вивчення нової мови – це найкраще, що ви можете зробити для свого головного мозку". Так у своїй книзі "Brain Rules for Aging Well: 10 Principles for Staying Vital, Happy, and Sharp" ("Вік ні до чого! Як змусити мозок швидко думати й багато пам'ятати"), що стала бестселером, стверджує американський учений-нейробіолог, директор Центру прикладних досліджень головного мозку в Тихоокеанському університеті Сіетла (Seattle Pacific University) John J. Medina.

3. Правильно та збалансовано харчуйтесь

На функціонування мозку істотно впливає раціон харчування. Лікар Kwok радить: «Уникайте жирного та солодкого. Їжте помірну кількість різноманітних продуктів, а не обмежуйтесь одними й тими самими». Правильний вибір дієти передбачає багато овочів, ягід, фруктів, бобових, горіхів, цитрусових, оливкової олії, риби, морепродуктів. Не забувайте контролювати талію, щоб не набрати зайву вагу.

4. Грайте в інтелектуальні ігри

Шахи, шашки, різноманітні настільні ігри, що вимагають загальної ерудиції, кмітливості, уміння рахувати варіанти, логічні завдання, комп'ютерні стратегії благотворно впливають на діяльність головного мозку. Віртуальне відвідування художніх музеїв (в умовах пандемії COVID-19), нові відомості про улюблених художників, композиторів, твори – інтелектуальні ігри, пов'язані з ними (наприклад, вгадай картину за фрагментом, мелодію за кількома нотами, роман чи повість – за першими рядками…) ). Щодня – крок уперед!

5. Будьте соціально активними

На здоров'я головного мозку позитивний вплив має хороше психологічне самопочуття людини. Велике значення мають його стосунки з рідними та близькими людьми, активну участь у сімейних справах, відчуття сенсу життя.

"Коли ми стаємо старшими, особливо після виходу на пенсію, то зазвичай відчуваємо меншу потребу в спілкуванні, воліючи побути на самоті, а це погано для здоров'я головного мозку", - попереджає професор Timothy Kwok. На думку експертів, соціальна ізоляція збільшує ризик деменції на 60%.

Важливо пряме, а не через мережі, спілкування зі старими друзями, знайомство з новими людьми. «Регулярні дружні дискусії з приятелями, які можуть бути не згодні з вашою думкою, подібні до щоденного прийому «вітамінів» для головного мозку», – пише John J. Medina. Зайнятість у громадських заходах, волонтерська робота дає можливість відчути власну потребу, підвищує впевненість у собі.

Приклад для наслідування. Відомий актор Клінт Іствуд (Clinton «Clint» Eastwood) у 2000 році перетнув 70-річний рубіж, а після цього – активна акторська, режисерська та продюсерська діяльність, кілька нових ролей (у тому числі у фільмі «Cry Macho» у 2021 році), численні нагороди та номінації престижних фестивалів, зокрема дві статуетки «Oscar» («Million Dollar Baby» – найкращий фільм та найкращий режисер). Вік ні до чого!